Блог викладача загальньноосвітніх дисциплін ДНЗ Полонський АЦПО Валентина Жухевича: Військово-патріотичне виховання

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заст. директора ДНЗ «Полонський

агропромисловий центр професійної

освіти» з виховної роботи

____________Л.В.Грабовська

10 вересня 2021р.

ПЛАН

військово-патріотичного виховання учнів ДНЗ «Полонський

агропромисловий центр професійної освіти» на 2021-2022 н.р.

№ з/п	Назва заходу	Дата проведення	Відповідальний
1	Урочисте шикування, присвячене початку нового навчального року	01.09.2021р.	Керівник фізвиховання, викладач захисту України
2	Бесіди: - «Конституція України та закон України «Про загальновійськовий обов'язок і військову службу»; - «Історія визвольної боротьби українського народу»; - Анексія Криму,АТО,ООС на сході України-агресивна політика Росії; - «Державна і військова символіка України: герб, прапор, гімн України»; - «День захисника Вітчизни, День Українського козацтва» - «Збройні Сили України на сучасному етапі - «Вищі військові заклади. Куди піти вчитися?»; - бесіди, присвячені Дню Перемоги у Другій світовій війні 1939 – 1945 рр.	Вересень Жовтень Листопад Жовтень Листопад Грудень Квітень Квітень, травень	Викладач захисту України, працівники райвійськкомату Викладач захисту України, класні керівники Викладачі історії, викладач захисту України Викладач захисту , України класні керівники
3	Уроки «мужності» в навчальних групах: l присвячений черговій річниці Дня партизанської слави. l Дню захисника Вітчизни,Дню козацької слави; l Присвячений проведенню АТО на сході України; l Дню соборності України l Героям Крут l присвячений Перемозі у Другій світовій війні 1939-1945 рр.	Вересень Жовтень Листопад Січень Травень	Класні керівники
4	Вікторина у навчальних групах «Як ти знаєш історію України та її Збройних Сил?»	Грудень	Викладач захисту України , історії України
5	Військово-спортивне свято-конкурс «Естафета мужності», присвячене 29-й річниці Збройних Сил України	6 грудня	Керівник фізвиховання, Викл.Захис. України.

6	Зустрічі: -з воїнами-земляками учасниками АТО,ООС волонтерами; - з воїнами, звільненими в запас, випускниками ліцею, які проходять службу у Збройних Силах України; - з працівниками райвійськкомату; - з ветеранами війни, Збройних Сил, ветеранами праці.	Листопад Грудень Січень Травень	Керівник фізвиховання, викладач захисту України
7	Екскурсії у: - історико-краєзнавчий музей м.Полонного - військову частину селища Миропіль для ознайомлення з життям і побутом солдатів; - музей Афганської війни	Жовтень Грудень Лютий	Керівник фізвиховання, викладач захисту України , історії України,класні керівники,майстри в/н.
8	Місячник оборонно-масової роботи та військово-патріотичного виховання учнівської молоді в навчальному центрі.	Листопад-грудень,	Заст. директора з навчально-виховної роботи, класні керівники, викладач захисту України
9	Предметний тиждень із Захисту Вітчизни та фізичного виховання	Грудень, лютий	Викладач захисту Вітчизни, керівник фізвиховання
10	Змагання з військово-прикладних видів спорту: - стрільба з пневматичної гвинтівки; - метання ручних гранат; -виконання нормативів цивільного захисту присвячених Дню Збройних Сил України, Героїв Крут	Листопад-груд. Березень Квітень	Викладач захисту України
11	Заняття оборонно-масових гуртків (стрілецького, шахів, волейбольного, баскетбольного, тенісного, футбольного	Двічі на тиждень	Викладач захисту України,керівники гуртків
12	Проведення Дня цивільного захисту	Квітень	Викладач захисту України
13	Військово-спортивне свято з нагоди закінчення навчального курсу з захисту України та фізичного виховання	Червень	Керівник фізвиховання, викладач захисту України

Викладач предмета «Захист України» В.І.Жухевич

ВАЛЕНТИН ЖУХЕВИЧ

викладач «Захисту України»

ДНЗ «Полонський агропромисловий

центр професійної освіти»

ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ В ПТНЗ

...Захищати Вітчизну -

це справа для справжніх

мужчин! Це не просто слова:

честь,кар'єра,звання або чин ...

Захищати Вітчизну -

то вічний вогонь у вінках, то з

усіх почестей ...

честь, то професія,хлопці така.

В.Цимбалюк

На сучасному етапі українського державотворення надзвичайно актуальною є проблема виховання у молодого покоління патріотичних почуттів, активної громадянської позиції, сприяння усвідомленню учнями свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей. Головним обов’язком кожного громадянина України згідно ст..65 Конституції України є : «Захист Вітчизни,незалежності та територіальної цілісності України…» . Підготовка молоді до захисту Вітчизни в першу чергу покладається на систему освіти України та мережу навчальних закладів різних форм власності,які надають повну загальну освіту. Серед закладів освіти,що здійснюють допризивну підготовку юнаків та проводять військово-патріотичне виховання молоді окрема і досить важлива роль належить професійно-технічній освіті,оскільки учні ПТНЗ здобувають робітничі професії, які часто одночасно є військово-обліковими спеціальностями майбутніх воїнів. Традиційно випускники ПТНЗ становлять основний контингент призовників на строкову військову службу,а також служать за контрактом.

Курс нашої держави на створення професійної армії (перехід Збройних Сил України на контрактну основу їх комплектування) передбачає зменшення кількості юнаків, котрі будуть призвані до війська для проходження строкової військової служби в мирний час, і одночасно збільшення числа випускників навчальних закладів, яких після досягнення 27-річного віку без проходження військової служби братимуть на військовий облік військо-возобов'язаних і призначатимуть для комплектування військових частин на воєнний час лише з допризовною підготовку

У зв'язку з цим значно зростає роль військової підготовки у стінах навчального закладу, який безпосередньо (і в більшості випадків - раз у житті) дає юнакові знання і вміння, пов'язані з його майбутньою військовою діяльністю,загартовує його морально і готує психологічно до виконання священного обов’язку.

Набуті в закладах освіти військові знання та навички,сформовані переконання і вироблений характер визначатимуть рівень спроможності виконання конституційного обов'язку громадянином України щодо захисту Вітчизни. На сьогодні навчальні заклади взагалі,а ПТНЗ зокрема є єдиним центром з підготовки всіх без винятку юнаків (незалежно від того, будуть вони призвані на строкову військову службу чи ні в мирний час) до захисту Вітчизни. В цій ситуації надзвичайно зростає роль предмета "Захист України" як складової частини військово-патріотичного виховання, спрямованої на підготовку юнаків у теоретичному, практичному, фізичному і психологічному плані до майбутньої військової діяльності.

Основними документами у сфері освітньої політики щодо патріотичного виховання підростаючого покоління є такі:

· Стратегія національно-патріотичного виховання схвалена Указом Президента України

від 13 травня 2019 року № 286/2019;

· Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 29 липня 2019 року;

· Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, схвалена Указом Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948;

· Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2018 р. № 845

· Методичні рекомендації щодо організації військово-патріотичного виховання в професійно-технічних навчальних закладах затверджені наказом НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області від 2.09.2014 року №16.

· Науково-методичний посібник «Ключові напрями українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді» (автори: І. Д. Бех, К. І. Чорна) схвалений Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України 03.03.2015 року;

Досвід роботи передових навчальних закладів показує, що військово-патріотичне виховання учнів у дусі постійної готовності до захисту своєї Вітчизни необхідно проводити систематично, цілеспрямовано і наполегливо.

З огляду на ці обставини в кожному закладі ПТНЗ планується військово-патріотичне виховання молоді як окремий підрозділ розділу національно-патріотичного виховання річного плану роботи та вироблена своя система організації цієї роботи. Заходи військово-патріотичного виховання розділу річного плану роботи навчального закладу конкретизуються в планах виховної роботи класних керівників ,керівників гуртків,секцій, розробці сценаріїв і положень виховних заходів, конкурсних змагань. Виходячи із вищенаведеного, хотілося б дати в цьому дослідженні концептуальні основи щодо організації військово-патріотичного виховання в ПТНЗ.

Завданнями військово-патріотичного виховання майбутніх молодих робітників є:

· формування почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії, культурних та історичних цінностей;

· виховання громадянських почуттів і свідомості, поваги до Конституції та інших законів України, соціальної активності і відповідальності за доручені державні та громадські справи;

· формування здібностей до аналізу зовнішнього та внутріполітичного становища, вміння на цій основі самостійно адекватно оцінювати події, що відбуваються у державі і світі, свою роль та місце в цих подіях;

· створення нормативно-правової бази та комплексу заходів щодо виховання патріотичних почуттів і свідомості громадян України;

· формування прагнення до оволодіння військовими знаннями, відповідного рівня фізичної підготовки та витривалості;

· підвищення престижу військової служби, військова професійна орієнтація молоді, формування і розвиток мотивації, спрямованої на підготовку до захисту Української держави і служби у Збройних силах України та інших військових формуваннях, здійснення конкурсного відбору кандидатів для вступу у вищі військові навчальні заклади і проходження військової служби за контрактом створення системи військово-патріотичного виховання.

Військово-патріотичне виховання здійснюється за такими напрямами:

· державний - базується на забезпеченні державою системи військово-патріотичного виховання;

· соціальний - ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу;

· військовий - передбачає вивчення військової історії України, переможних битв українського війська, основних зразків техніки й озброєння Збройних Сил України, набуття початкових навичок користування" ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;

· психолого-педагогічний - ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, їх урахуванні у процесі підготовки юнаків до військової служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду військово-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;

· правовий - передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури.

Методами військово-патріотичного виховання молоді є:

· переконання - формування впевненості в суспільній корисності діяльності з підготовки до захисту Вітчизни;

· стимулювання - реалізується в різноманітних формах заохочення та змагання;

· особистий приклад - діяльність вихователя, який має бути взірцем для молоді, має забезпечувати педагогічні вимоги, вміє давати доручення і перевіряти його виконання;

· самопідготовка - процес активного формування і самовдосконалення молодої людини, виховання почуття патріотизму, яке реалізується шляхом самозобов'язання, самостійного навчання та самоконтролю.

Військово-патріотичне виховання здійснюється у формі лекцій, бесід, розповідей, екскурсій до музеїв військових частин, ознайомлення з умовами служби і побуту у військових частинах,зустрічей із ветеранами війни, праці та військової служби,учасниками АТО,ООС , походів місцями бойової слави, пошукової роботи, участі у роботі клубів та гуртків військово-патріотичного спрямування. Більшість заходів проводяться під час місячника військово-патріотичного виховання та обонно-масової роботи,що традиційно проходить у листопаді-грудні навчального року.

Реалії сьогодення визначили пріоритетні напрями роботи з військово-патріотичного виховання дітей і молоді. Актуальними є Уроки мужності (лист МОН від 13.08.2014 № 1/9-412), зустрічі з учасниками бойових дій на Сході України та волонтерами, відвідання військово-службовців, які отримали поранення та проходять реабілітацію у медичних закладах, написання листів у рамках Всеукраїнської акції "Лист пораненому", встановлення у навчальних закладах меморіальних дощок (знаків) на вшанування пам'яті загиблих воїнів-героїв.

Цікавими та динамічними є новітні форми проведення військо-патріотичного виховання, зокрема конкурси «Строю і пісні», «Нащадки козацької слави» «Козацькому роду нема переводу», «Естафета мужності»,змагання зі стрільби із пневматичної зброї та інші.,які продяться з нагоди великих українських свят - Дня захисника України,Дня українського козацтва,Дня Збройних Сил України, Пам’яті Героїв Крут. Після затвердження Кабінетом Міністрів України Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура») посилюється робота гуртків . Ці виховні заходи та гурткова робота побудовані на практичних конкурсних змаганнях із допризивної підготовки ,фізичного виховання,знань історії українського війська,історії козацтва мають високий емоційний заряд,викликають потужні патріотичні почуття . До складу журі таких заходів обов’язково запрошуються ветерани Другої світової війни, ветерани Афганістану, ветерани АТО,ООС ,працівники райвійськкоматів. Обов’язковим елементом заходів є визначення переможців і вручення нагород.

Однією з основних форм військово-патріотичного виховання є військово-шефська робота, яка полягає у встановленні та підтриманні зв'язків військових частин, вищих військових навчальних закладів з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, трудовими колективами, цивільними навчальними закладами, громадськими організаціями з метою проведення спільних заходів з військово-патріотичного виховання молоді, виховання у неї громадянських почуттів та якостей.

Формами військово-шефської роботи є:

· організація днів відвідування військових частин з нагоди державних та військових професійних свят, днів частин, днів складання військової присяги;

· запрошення представників підшефних колективів як спостерігачів під час проведення тактичних навчань, організація тематичних вечорів, зустрічей з особовим складом військових частин, сім'ями військовослужбовців;

· залучення молоді до участі в упорядкуванні меморіальних комплексів, пам'ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни;

· надання допомоги місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у створенні навчально-матеріальної бази навчальних закладів, необхідної для проведення допризовної підготовки;

· організація змагань з військово-прикладних видів спорту;

· проведення стрільб з автомата (малокаліберної гвинтівки) бойовими патронами.

Організація взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, керівників навчальних закладів, підприємств, установ з органами військового управління, з'єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, організаціями та установами з питань військово-патріотичного виховання здійснюється на підставі договорів про співпрацю, які укладаються, як правило, на рік і передбачають правові засади спільної роботи та порядок взаємодії сторін, їх взаємні зобов'язання. Як додаток до договору може бути розроблений план спільної роботи на рік, що затверджується посадовими особами, які підписують договір. Спільні заходи плануються з урахуванням інтересів сторін та визначення розподілу їхніх повноважень і відповідальності.

Військово-патріотичне виховання здійснюється насамперед у процесі навчання, де в учнів закладається фундамент глибоких знань, формуються світогляд, національна самосвідомість.

В ПТНЗ учні продовжують усвідомлювати і формувати такі поняття, як "Батьківщина", "подвиг", "патріот", вчаться шанувати землю батьків, вивчають свій родовід, подвиги предків.

Важко переоцінити значення предметів гуманітарного циклу в морально-політичній та психологічній підготовці майбутніх захисників Батьківщини.

Уроки історії України озброюють учнів знаннями законів суспільного розвитку, допомагають засвоїти основні відомості про війну та армію. Здобувачі освіти вивчають героїчні бойові та трудові традиції українського народу і його Збройних сил.

На уроках літератури формуються моральні ідеали молоді на прикладах позитивних героїв художніх творів, встановлюється живий зв'язок далекого минулого із сучасністю, виховується почуття гордості за свою Батьківщину, свій народ.

На уроках математики, фізики, хімії, біології учні одержують основи знань, без яких неможливо оволодіти сучасною військовою технікою і зброєю, засобами захисту від зброї масового ураження. В процесі вивчення цих предметів учні ознайомлюються з впливом науково-технічної революції на розвиток військової техніки, розв'язують завдання, в змісті яких відображена військова тематика.

Велику роль у фізичній підготовці юнаків до військової служби мають уроки фізкультури. На заняттях із фізичної культури формуються якості, які необхідні солдатові: висока працездатність, витривалість, чітка координація і точність рухів.

Під час занять із допризовної підготовки (Захист України) учні знайомляться із специфікою військової праці, готуються до виконання обов'язків солдата, дізнаються про особливості служби в Збройних Силах України, виховують в собі якості, необхідні майбутньому воїнові. Нова Програма допризовної підготовки (Захист України) дозволяє підчас вивчення кожної теми використовувати матеріали із життя воїнів у мирний час і пропагувати на уроках приклади героїчного минулого українського народу, його Збройних Сил,а також набутий досвід ведення бойових дій на сході України,більше уваги приділяти сучасним підходам до підготовки майбутнього воїна.

На заняттях з вогневої підготовки надається можливість показати важливість володіння сучасною стрілецькою зброєю,прийомами та методами ведення вогню. Вивчення військової присяги дозволяє розкрити важливі вимоги до морально-бойових якостей воїнів, формує почуття національної гордості за Збройні сили України, за Батьківщину.

Особливе значення для учнів ПТНЗ мають уроки професійно-теоретичної і професійно-практичної підготовки,які закладають фундамент майбутньої професії, яка може стати під час служби в армії військовою спеціальністю. Сьогоднішні трактористи,водії,слюсарі,електрики у війську стануть танкістами,водіями бойових машин піхоти,бронетранспортерів,бойових автомобілів, ракетниками і артилеристами.

Військово-патріотичне виховання учнів здійснює весь педагогічний колектив ПТНЗ. Для погодженого та цілеспрямованого проведення цієї роботи першорядне значення має конкретний розподіл обов'язків між членами педагогічного колективу.

Приблизний їх розподіл може бути таким.

Директор навчального закладу:

· спрямовує Особливу увагу приділяє важковиховуваним дітям діяльність педагогічного колективу та громадських організацій навчального закладу і керує всією роботою з військово-патріотичного виховання учнів;

· планує основні заходи з військово-патріотичної роботи, організовує і контролює їх виконання;

· організовує та готує обговорення питань військово-патріотичного виховання на засіданнях педагогічної ради, батьківського комітету;

· сприяє матеріальному забезпеченню заходів, які проводяться;

· організовує максимальне використання шефської допомоги підприємств і військових частин у військово-патріотичній роботі;

· організовує методичну роботу з особами, які займаються військово-патріотичним вихованням.

Заступник директора навчального закладу з виховної роботи:

· здійснює заходи з військово-патріотичного виховання в позаурочний час;

· контролює та координує діяльність класних керівників і надає їм постійно допомогу в організації військово-патріотичної роботи з учнями;

· залучає до військово-патріотичної роботи в навчальному закладі шефську військову частину, актив батьків та громадські організації;

· підтримує постійних контакт з викладачем предмета "Захист України" в організації військово-патріотичної роботи з учнями.

Майстер виробничого навчання:

· планує, спільно з активом організовує всю роботу з військово-патріотичного виховання в групі, керує нею. Особливу увагу приділяє важковиховуваним дітям:

· бере участь у проведенні загальних заходів з військово-патріотичного виховання;

· забезпечує активну участь учнів у різних заходах з військово-патріотичного виховання;

· допомагає викладачеві предмета "Захист України" та заступникові директора з виховної роботи планувати і проводити роботу з військово-патріотичного виховання.

Класний керівник:

· планує й організовує роботу з військово-патріотичного виховання учнів у групі;

· бере участь у проведенні загальношкільних заходів;

· забезпечує активну участь учнів групи в різних заходах з військово-патріотичного виховання;

· надає допомогу викладачеві предмета "Захист Вітчизни" у створенні в групі необхідних умов для оволодіння військовими знаннями та навичками;

· сприяє підвищенню військових знань шляхом залучення учнів до військово-технічних гуртків, конкурсів, тематичних вечорів, олімпіад та інших заходів, які проводяться в навчальному закладі з метою підготовки учнів до військової діяльності.

Викладач:

· використовує навчальний матеріал із свого предмета в позакласній роботі з військово-патріотичного виховання;

· керує роботою гуртка з предмету, максимально використовуючи гурткові заняття для проведення військово-патріотичного виховання;

· допомагає організувати читацькі конференції, вечори, огляди, конкурси, виставки, зустрічі, перегляди кінофільмів і т. д. на військово-патріотичні теми.

У кожному ПТНЗ конкретний розподіл обов'язків між членами педагогічного колективу визначається з урахуванням інтересів, можливостей, знань окремих викладачів.

У сучасних умовах поряд із зростанням виховної функції навчального закладу підвищується роль сім'ї у вихованні дітей, підсилюється значення суспільного виховання.

ПТНЗ є центром виховної роботи в мікрорайоні і широко використовує допомогу громадськості та батьків у роботі з військово-патріотичного виховання учнів.

Роботу з батьківським активом проводять за такими напрямами:

· роз'яснення батькам завдань військово-патріотичного виховання учнів;

· ознайомлення батьків з основними методами військово-патріотичного виховання дітей;

· залучення батьків до участі в позанавчальній роботі (допомога в проведенні походів, екскурсій, військових ігор, керівництво гуртками, бесіди з учнями) на патріотичні теми, різноманітні форми спільної пошукової і творчої діяльності.

Різноманітні професійні знання та вміння батьків,досвід служби в збройних силах, особливо участь в АТО,ООС, їх захоплення при вмілому педагогічному керівництві з боку викладачів допоможуть збагатити позакласну військово-патріотичну роботу з учнями.

Батькам рекомендуємо такі форми та методи військово-патріотичного виховання

учнів у сім'ї:

· ознайомлення дітей із сімейними бойовими та трудовими традиціями;

· бесіди про героїчні подвиги українського народу;

· читання та обговорення з дітьми книг на військово-патріотичну тематику;

· спільний перегляд героїко-патріотичних фільмів, телевізійних передач;

· заохочення дітей до участі в догляді за могилами воїнів та надання допомоги інвалідам війни;

· розвиток інтересу до військової професії і служби в Збройних силах України;

· фізична підготовка та загартування дітей..

Військово-патріотичне виховання є кладовою частиною патріотичного виховання, і в часи воєнної загрози стає пріоритетним, зорієнтованим на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. Робота з військово-патріотичного виховання учнівської молоді має проводитися комплексно, в єдності всіх його складників спільними зусиллями органів державного управління, а також освітніх закладів, сім'ї, громадських організацій та об’єднань, Збройних Сил України, інших силових структур.

Системна організація військо-патріотичного виховання молоді в ПТНЗ має бути спрямована на підготовку її до оволодіння військовими професіями, формування психологічної та фізичної готовності до служби в Збройних Силах, задоволення потреби підростаючого покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни

Формування патріотичних почуттів на уроках

«Захисту Вітчизни»

Жухевич В.І. викладач предмета «Захист Вітчизни»

ДНЗ «Полонський агропромисловий

центр професійної освіти» виступ на педраді

Безпека суспільства, забезпечення його стабільного розвитку –це одвічна тема, яка стоїть перед кожною державою, і Україна, не є винятком. Наша держава обрала демократичні європейські цінності як мету свого стратегічного розвитку і тому пов’язує власну безпеку та цивілізаційну перспективу безпосередньо з безпекою Європи, з інтеграцією до євро-атлантичної системи колективної безпеки. Водночас сьогодні необхідно бути прагматичними реалістами. Сучасне безпекове середовище навколо України формується під впливом глибоких змін у системі міжнародних відносин, які відбуваються як на регіональному, так і світовому рівнях.

Зміцнення обороноздатності держави є одним із пріоритетів діяльності українського уряду та центральних органів виконавчої влади. Тому важливим є викладання в навчальних закладах предмета «Захист Вітчизни». Зміст предмету «Захист Вітчизни» розкривається у відповідності із його структурними особливостями і реалізується відповідно до принципів формування навчального матеріалу:

–надання учням основ знань про нормативно-правову базу України з питань підготовки до служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, визначених чинним законодавством щодо захисту Вітчизни;

–збереження життя і здоров’я у надзвичайних ситуаціях та військових конфліктах;

–надання першої допомоги;

- виховання патріотів України,здатних в любий момент стати на захист її територіальної цілісності,самостійності і незалежності.

У Законі України "Про професійну освіту",методичних рекомендаціях МОН України щодо посилення національно-патріотичного виховання визначені завдання професійної школи, акцентується увага на вихованні громадянина - патріота своєї Батьківщини, готового до подальшої освіти і трудової діяльності, з вільними політичними і світоглядними переконаннями

Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти визначила систему завдань, спрямовану на виховання гармонійно розвиненої,високоосвіченої, національно свідомої і соціально активної людини, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними і патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатної до саморозвитку і самовдосконалення.

Національно-патріотичне і його напрямок військово-патріотичне виховання покликане забезпечити морально-політичну і практичну підготовку щодо виконання обов'язку - захисту незалежної Батьківщини, військової служби у Збройних Силах України

. Головними завданнями є формування психологічних та морально-вольових якостей (стійкості, мужності, готовності до подвигу, самопо-жертви), особистісних поглядів на сучасні події; самовиховання і самопід-готовка, спрямовані на оволодіння певними світоглядними знаннями і уявленнями, фізичний розвиток особистості. Вірність Україні є невід’ємною ознакою національно свідомого громадянина.

Військово-патріотичне виховання учнів – це комплекс заходів по формуванню в них необхідних особистих позитивних якостей.

Ураховуючи суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.

Отже, навчальний заклад має стати для кожної учня осередком стано-влення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві

Патріотизм (від латинського patriа– країна, вітчизна, батьківщина) –це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Історичне джерело патріотизму –це формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою.

Філософи й політологи визначають патріотизм як суспільний і моральний принцип, який характеризує ставлення людей до своєї країни та виявляється в певному способі дій і складному комплексі суспільних почуттів, що узагальнено називається любов'ю до Батьківщини. Це одне з найглибших почуттів, що закріплювалося століттями й тисячоліттями розвитку відокремлених етносів.

Це соціально-політичне явище, якому притаманні природні витоки, власна внутрішня структура, що в процесі суспільного розвитку наповнювалася різним соціальним, національним і класовим змістом

Останні чотири навчальних роки є особливим з точки зору ведення виховної роботи: молоді люди гинули на Майдані, були поранені у збройних сутичках на Сході України, через соціально-політичну кризу втратили батьків. У контексті нових викликів, що постали перед країною, викладачам доцільно переглянути практику виховної роботи в ході проведення уроків і позакласних заходів у навчальному закладі.

Учні мають безпосередній зв'язок з тим, що відбувається в країні: їхні батьки мобілізовані й застосовують зброю, працюють волонтерами, беруть участь у громадських акціях, гинуть при виконанні бойових завдань в зоні АТО, та ін.

Тому викладач повинен бути готовими до непростих запитань від учнів, на які важливо дати компетентні й водночас коректні відповіді. Варто надавати учням чіткі й зрозумілі пояснення, не давати нездійсненних обіцянок, а головне утримуватися від коментарів, спрямованих на підривання національної безпеки чи руйнацію національної єдності в державі. Натомість потрібно розповідати учням, що держава і громадянське суспільство роблять усе можливе для відновлення миру та порядку в країні, відбиття зовнішньої агресії проти України, що лише в національній єдності та національній гідності наша сила й незламність.

Педагоги навчальних закладів повинні залишатися спокійними і виваженими, за необхідності заспокоювати учнів, створювати психо-

логічно комфортну атмосферу в закладах освіти і допомагати учням адекватно ставитися до подій.

Педагогам необхідно бути завжди готовими до діалогу зі своїми учнями. Постійний контакт з учителями та друзями допоможе учням відновити відчуття безпеки й захищеності. У такі часи відданість, співчуття та комунікативні навички вчителя стають особливо важливими.

Одним із обов’язкових елементів державності країни, атрибутом її самостійності, суверенітету є Збройні Сили. Вони виконують одну з найголовніших функцій держави – захисну.

Готовність Збройних Сил України до виконання своїх функцій значною мірою залежить від їх особового складу, зокрема підготовленості юнаків і молоді до проходження строкової військової служби. Як зазначається в Конституції та законі України «Про військовий обов’язок та військову службу», – строкова військова служба є почесним обов’язком кожного громадянина України чоловічої статі. Ефективне та якісне виконання молоддю цього громадського обв’язку можливе лише за наявності в неї початкових знань, умінь та навичок із загальновійськових дисциплін. Така вимога зумовлена суттєвою специфікою військової служби – граничною напруженістю всіх систем організму молодої людини, максимальним проявом психофізіологічних і фізичних якостей та здібностей, суворою регламентацією життєдіяльності військовослужбовця, специфічністю його відносин із колегами та військовим колективом.

Особливо актуальною сьогодні є підготовка молоді до захисту життя та здоров’я, забезпечення власної безпеки і безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний час, до служби в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, виконання військового обов’язку в запасі.

Армія потребує підготовленого резерву, і саме освіта може забезпечити виконання цього завдання, адже на заняттях з цього навчального предмета сто відсотків допризовної молоді отримують початкову військову підготовку, формують почуття патріотичної свідомості та національної гідності. Тому актуальною метою предмета «Захист Вітчизни» та військово-патріотичного виховання молоді в наш час є:

-визначення основних напрямів удосконалення допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді;

-забезпечення єдності навчання, виховання, розвитку і психологічної підготовки молоді до захисту Вітчизни;

-вироблення єдиних поглядів на проблему виховання патріота і громадянина;

-визначення ролі державних органів в організації та проведенні допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді;

-формування в молоді патріотичних почуттів,високої патріотичної свідомості, національної гідності, готовності до виконання громадянського і конституційного обов'язку щодо захисту національних інтересів України.

Головне у військово-патріотичному вихованні

–це відродження духовності та моралі, що базуються на системі загальнолюдських цінностей і вбирають у себе національні, культурні, професійні та інші інтереси найширших верств населення

У зміцненні патріотичних почуттів велику роль відіграє героїко-патріотичне виховання, покликане формувати бойовий, морально психологічний дух, спонукати до фізичного вдосконалення громадянина-патріота, виробляти глибоке розуміння громадського обов’язку, готовність у будь-який час стати на захист Батьківщини, оволодівати військовими і військово-технічними знаннями, а також вивчати бойові традиції та героїчні сторінки історії народу, його Збройних сил

На сьогодні навчальні заклади є єдиним центром з підготовки всіх без винятку юнаків (незалежно від того, чи будуть вони призвані на строкову військову службу, чи ні в мирний час) до захисту Вітчизни.

У цій ситуації надзвичайно зростає роль предмета "Захист Вітчизни" як складової частини військово-патріотичного виховання, спрямованої на підготовку юнаків у теоретичному, практичному, фізичному і психологічному плані до майбутньої військової діяльності.

У процесі своєї педагогічної діяльності намагаюсь привернути увагу учнів до вивчення предмета «Захист Вітчизни» таким чином, щоб викликати жвавий інтерес до окресленої проблеми, застосовувати такі форми і методи роботи, які б зацікавили учнів, адже це залежить від їхніх вікових особливостей, загального кругозору, рівня знань та вмінь.

У контексті нових викликів, що постали перед країною, акцентую увагу на виховні аспекти в ході проведення уроків і позакласних заходів.

Основною організаційною формою предмета „Захист Вітчизни” в усіх загальноосвітніх навчальних закладах є урок, що проводиться викладачем згідно з навчальним планом та програмою. Урок починається з шикування, перевірки готовності групи до уроку,виконання Гімну України та тренування протягом 5-7 хв.

Виконання Гімну України перед кожним уроком має надзвичайно велике значення для формування патріотичних почуттів,визначення самоеден-тичності українців,виховання любові і поваги до своєї Вітчизни.

На уроках стосунки між учнями і викладачем предмета «Захист Вітчизни» будуються на основі вимог загальновійськових статутів в обсязі тем, що вивчаються.

На заняттях учні знайомляться із специфікою військової праці, готуються до виконання обов'язків солдата, дізнаються про особливості служби в Збройних Силах України, виховують у собі якості, необхідні майбутньому воїнові. Програма допризовної підготовки (Захист Вітчизни) дозволяє під час вивчення кожної теми використовувати матеріали із життя воїнів у мирний час і пропагувати на уроках приклади героїчного минулого українського народу, його Збройних Сил

Формування патріотичних почуттів учнів у ході вивчення розділів предмету.

Збройні Сили України на сучасному етапі. У розділі розглядаються основи законодавства про призначення, структуру Збройних Сил України та військову службу, розкриваються історія військового мистецтва українського народу, реформування і перспективи розвитку національних Збройних Сил. Вивчення розділу спрямоване на формування у молоді ідеалу людини-патріота, захисника Вітчизни на прикладах героїчної боротьби українського народу за незалежність.

Вивчення військової присяги дозволяє розкрити важливі вимоги до морально-бойових якостей воїнів, формує почуття національної гордості за Збройні сили України, за Батьківщину.

Міжнародне гуманітарне право про захист жертв війни. Розділ знайомить з міжнародно-правовими нормами, що регулюють правові відносини, які виникають під час ведення військових дій, та захищають жертв війни. Міжнародне гуманітарне право є основою для формування в учнів правил поведінки у можливих збройних конфліктах.

Тактична підготовка. На завершальному етапі тактичної підготовки учнів рекомендується проведення занять у формі військової тактичної гри «Відділення механізованого взводу в бою».

Особливістю тактико-стройових, тактичних занять і військової тактичної гри є створення у ході тактичних дій екстремальних та стресових ситуацій за рахунок обмеження часу на виконання та ускладнення нормативних завдань, несподівана постановка ввідних та інше. Тим самим тактична підготовка сприятиме морально-психологічній готовності молоді до військової діяльності.

Вогнева підготовка. На заняттях з вогневої підготовки надається можливість показати переваги нашої стрілецької зброї, розробку їх новітніх зразків. Основний метод занять – розповідь у поєднанні з показом будови, роботи частин і механізмів на схемах, плакатах, макетах,відеофільмах та навчальних зразках зброї, а також виконання практичних дій зі зброєю. Неможливість використання на заняттях зразків навчальної зброї компенсується їх комп’ютерним відображенням та використанням інтерактивних лазерних засобів.

Статути Збройних Сил України. Розділ формує уявлення учнів про статути Збройних Сил як про закони військової служби. У ньому розглядаються основні положення організації внутрішньої і вартової служби, повсякденної життє-діяльності військ. Стройовий статут Збройних Сил України, в силу його практичної спрямованості, викладається в окремому розділі програми.

Стройова підготовка. Розділом передбачене одиночне стройове навчання учнів та стройова підготовка навчального відділення (взводу), під час яких учні оволодівають стройовими прийомами і діями. Розділом передбачено виховання в учнів поваги до строю, гордості за Збройні Сили України.

Прикладна фізична підготовка. Прикладна фізична підготовка учнів здійснюється на планових заняттях та у процесі засвоєння інших основних розділів предмета. Основною формою фiзичної пiдготовки є навчально-тренувальні заняття. Особливості навчання та умови виконання вправ з прикладної фізичної підготовки відповідають Настанові з фізичної підготовки у Збройних Силах України. На заняттях необхідно проводити змагання між учнями з виконанням нормативів, добиватися чітких стройових дій та якісного виконання вправ.

Проблема формування патріотизму та національної свідомості сучасного молодого покоління для мене вельми актуальна. Вважаю наступні чинники основними при виконанні цього завдання: володіння державною мовою, повагу до історичної пам’яті народу; справжню духовність, релігійність і моральність.

Переконаний, що найпершим критерієм навчальних досягнень з предмету «Захист Вітчизни» є практичні навички та вміння учнів виконувати передбачені програмою вправи та нормативи. Тому намагаюсь, щоб теоретичні заняття проходили максимально лаконічно з метою вивільнення часу на практичні дії. Для досягнення максимальної інтенсивності уроків комплексно застосовую інноваційні технології та наявну в навчальному центрі матеріально-технічну базу.

Одним з найважливіших аспектів роботи викладача предмету «Захист Вітчизни» вважаю військово-патріотичне виховання. На моє глибоке переконання, для того щоб сформувати стійкі патріотичні почуття, досягти поставленої мети, цю роботу треба проводити безперервно, а не епізодично. (від заходу до заходу, від дати до дати, від вказівки до вказівки). Особисто використовую для цього кожен урок, кожен позакласний захід, кожне заняття гуртка і взагалі, кожне своє спілкування з учнями.

Своє педагогічне кредо: «Підготуй учня, у якого можеш навчитися сам» стараюсь підтверджувати щоденними практичними справами і основним своїм завданням вважаю виховання громадянина-патріота, завжди готового, у разі необхідності, стати на захист Батьківщини зі зброєю в руках.

Додаток до наказу

НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області
від

Методичні рекомендації щодо організації військово-патріотичного виховання в професійно-технічних навчальних закладах

Кожна молода людина є активним учасником розбудови громадянського суспільства, відіграє в ньому важливу роль та несе відповідальність у процесах прийняття рішень на всіх рівнях, які впливають на їх життя, а держава забезпечує доступ молоді до відповідних та необхідних програм та послуг незалежно від статі, географічного положення, соціального, культурного, економічного чинників.

На сьогодні перед нашою державою стоїть завдання - виховання у молодого покоління почуття патріотизму, формування особистості на засадах духовності, моральності, толерантності, забезпечення створення умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку, реалізації науково-технічного та творчого потенціалу молодих громадян.

Виходячи з цього, основна ідея полягає у мотивації громадської активності молодого покоління. Це стане запорукою небайдужості як сьогоднішнього, так і прийдешніх поколінь громадян. Найкращою мотивацією до безкорисної суспільної праці є почуття гордості за свою державу, співпереживання за минуле, співпричетність до творення її сьогодення та майбутнього. Саме тому патріотичне виховання молоді є одним з найголовніших пріоритетів молодіжної політики в Україні. Патріотичне виховання є складовою частиною загального виховного процесу, являє собою систематичну і цілеспрямовану діяльність навчального закладу, органів державної влади і громадських організацій з формування у громадян високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків. Патріотичне виховання включає у себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, володіє високим рівнем комплексності, тобто охоплює своїм впливом усі покоління і пронизує усі сторони життя: соціальну-економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, спирається на освіту, культуру, історію, державу, право.

Під час занять із допризовної підготовки («Захист Вітчизни») учні знайомляться із специфікою військової праці, готуються до виконання обов'язків солдата, дізнаються про особливості служби в Збройних Силах України, виховують в собі якості, необхідні майбутньому воїнові. Програма предмету «Захист Вітчизни» дозволяє під час вивчення кожної теми використовувати матеріали із життя воїнів у мирний час і пропагувати на уроках приклади героїчного життя українського народу, його Збройних Сил. На заняттях з вогневої підготовки надається можливість показати використання стрілецької зброї. Вивчення військової присяги дозволяє розкрити важливі вимоги до морально-бойових якостей воїнів, формує почуття національної гордості за Збройні сили України, за Батьківщину.

Уроки історії України озброюють учнів знаннями законів суспільного розвитку, допомагають засвоїти основні відомості про війну та армію. Учні вивчають героїчні бойові та трудові традиції українського народу і його Збройних сил.

На уроках математики, фізики, хімії, біології учні одержують основи знань, без яких неможливо оволодіти засобами захисту від зброї масового ураження.

Одними із пріоритетних шляхів реалізації особистості є:

- формування особистості професіонала-патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної європейської цивілізації, чітко орієнтується в сучасних реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлений до життя і праці;

- забезпечення і продовження української культурно-історичної традиції, вивчення історії та культури рідного краю, свого родоводу, виховання шанобливого ставлення до державних святинь, української мови і культури, історії і культури народів, які проживають в Україні.

Військово-патріотичне виховання учнів здійснює весь педагогічний колектив навчального закладу.

Для погодженого та цілеспрямованого проведення цієї роботи першочергове значення має конкретний розподіл обов'язків між членами педагогічного колективу.

Директор навчального закладу: спрямовує діяльність педагогічного колективу і керує всією роботою з військово-патріотичного виховання учнів; планує основні заходи з військово-патріотичної роботи, організовує і контролює їх виконання; організовує та готує обговорення питань військово-патріотичного виховання на засіданнях педагогічної ради, батьківського комітету; сприяє матеріальному забезпеченню заходів, які проводяться; організовує максимальне використання шефської допомоги підприємств і військових частин у військово-патріотичній роботі; організовує методичну роботу з особами, які займаються військово-патріотичним вихованням.

Заступник директора з виховної роботи: здійснює заходи з військово-патріотичного виховання в позаурочний час; контролює та координує діяльність класних керівників, вихователів гуртожитку і надає їм постійну допомогу в організації військово-патріотичної роботи з учнями; залучає до військово-патріотичної роботи в навчальному закладі шефську військову частину, актив батьків та громадські організації; підтримує постійних контакт з викладачем предмета «Захист Вітчизни» в організації військово-патріотичної роботи з учнями тощо.

Класний керівник: планує й організовує роботу з військово-патріотичного виховання учнів у групі; бере участь у проведенні загальноучилищних заходів; забезпечує активну участь учнів групи в різних заходах з військово-патріотичного виховання; надає допомогу викладачеві предмета "Захист Вітчизни" у створенні в групі необхідних умов для оволодіння військовими знаннями та навичками; сприяє підвищенню військових знань шляхом залучення учнів до військово-технічних гуртків, конкурсів, тематичних вечорів, олімпіад та інших заходів, які проводяться в навчальному закладі з метою підготовки учнів до військової діяльності.

Викладач: використовує навчальний матеріал свого предмета в позакласній роботі з військово-патріотичного виховання; керує роботою гуртка з предмету, максимально використовуючи гурткові заняття для проведення військово-патріотичного виховання; допомагає організувати читацькі конференції, вечори, огляди, конкурси, виставки, зустрічі, перегляди кінофільмів тощо на військово-патріотичні теми.

У кожному навчальному закладі конкретний розподіл обов'язків між членами педагогічного колективу визначається з урахуванням інтересів, можливостей, знань окремих викладачів.

Роботу з батьківським активом проводять за такими напрямами: роз'яснення батькам завдань військово-патріотичного виховання учнів; ознайомлення батьків з основними методами військово-патріотичного виховання учнів; залучення батьків до участі в позаурочній роботі (допомога в проведенні походів, екскурсій, військових ігор, керівництво гуртками, бесіди з учнями) на патріотичні теми, різноманітні форми спільної пошукової і творчої діяльності. Різноманітні професійні знання та вміння батьків, їх захоплення при вмілому педагогічному керівництві з боку вчителів допоможуть збагатити позакласну військово-патріотичну роботу з учнями.

Батькам рекомендуємо такі форми та методи військово-патріотичного виховання учнів у сім'ї: ознайомлення дітей із сімейними бойовими та трудовими традиціями; бесіди про героїчні подвиги українського народу; спільний перегляд героїко-патріотичних фільмів, телевізійних передач; заохочення дітей до участі в догляді за могилами воїнів та надання допомоги інвалідам війни; розвиток інтересу до військової професії і служби в Збройних силах України; фізична підготовка та загартування дітей.

2014/2015 навчальний рік розпочався з Першого уроку "Україна – єдина країна". Логічним продовженням теми єдності народу України та цілісності її території буде розмова про мужність і героїзм в ім’я свободи, незалежності та демократичного розвитку нашої держави.

Рекомендуємо у навчальних закладах спланувати цикл Уроків мужності, які стануть фундаментом формування у дітей та молоді сучасної національної ідентичності на кращих прикладах мужності і звитяги, виявлених нинішніми захисниками Батьківщини, на героїці сучасної боротьби за незалежність і цілісність держави.

Темами цих уроків мають бути мужність українських військових та добровольців, їх вірність Присязі українському народові, готовність віддати життя за мир і спокій в Україні, а також героїзм простих українців, які з перших днів антитерористичної операції допомагають забезпечувати війська захисним спорядженням, ліками, продовольством та, не зважаючи на ризик, вивозять із захоплених міст і сіл мирних громадян. Варто згадати і про українців, які приймають у себе родини, що вимушені покинути свої рідні домівки.

Лейтмотивом уроків має стати любов до України, самовідданість і патріотизм її захисників, активна громадянська позиція українців, особиста відповідальність за долю держави.

Форми проведення Уроків мужності можуть бути різноманітними, на вибір навчального закладу: зустрічі з учасниками бойових дій, волонтерами, відвідання військовослужбовців, які отримали поранення внаслідок виконання бойових завдань в рамках проведення заходів антитерористичної операції та проходять реабілітацію, виступи педагогічних та учнівських колективів, написання листів до вояків у рамках Всеукраїнської акції "Лист пораненому", що триває.

Також особливу увагу слід звернути на роботу волонтерських загонів навчальних закладів, зокрема, що стосується допомоги сім’ям, які втратили рідних під час проведення антитерористичної операції, пораненим, які перебувають як у лікувальних закладах, так і дома.

Всі заходи мають враховувати вікові та психологічні особливості учнів.

Радимо інформацію про проведення заходів з військово-патріотичного виховання, Уроків мужності розміщувати на сайтах навчальних закладів.

Нагадуємо про те, що зразки робочої документації, планів роботи, наказів щодо викладання предмета «Захист Вітчизни» та організації військово-патріотичного виховання в ПТНЗ розміщені на сайті НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області у рубриці «Передовий педагогічний досвід» (Науково-методичний вісник «Професійна освіта – 2009» з досвіду роботи викладача ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг» В.І.Єрмоленка).

Н А К А З

«02 » вересня 2014 р. м. Хмельницький №16

Про затвердження методичних рекомендацій

щодо організації

військово-патріотичного виховання

в професійно-технічних навчальних закладах

Враховуючи суспільно-політичну ситуацію в країні, з метою підвищення якості навчально-виховного процесу та посилення ролі військово-патріотичного виховання учнівської молоді,

Н А К А З У Ю:

1. Затвердити методичні рекомендації щодо організації військово-патріотичного виховання в професійно-технічних навчальних закладах.

2. Довести їх до відома керівників навчальних закладів, педагогічних працівників та учнівської молоді.

3. Розмістити методичні рекомендації щодо організації військово-патріотичного виховання в професійно-технічних навчальних закладах на сайті НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника директора НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області Л.К.Джус.

Додаток на 5 арк.

Директор НМЦ ПТО ПК Л.І. Шевчук

Додаток до наказ

НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

від

Одними із пріоритетних шляхів реалізації особистості є:

Військово-патріотичне виховання учнів здійснює весь педагогічний колектив навчального закладу.

Всі заходи мають враховувати вікові та психологічні особливості учнів.

Блог викладача загальньноосвітніх дисциплін ДНЗ Полонський АЦПО Валентина Жухевича

Військово-патріотичне виховання

Немає коментарів:

Дописати коментар

Про мене