Виховна робота

                

              День Збройних Сил України

                                                               Історія свята


         6 грудня, в день ухвалення 1991 року Закону України «Про Збройні сили України», українці відзначають державне свято — День Збройних Сил України — свято справжньої мужності, героїзму і відваги. 

         24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про військові формування в Україні», якою визначила: «підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території України, Верховній Раді України; утворити Міністерство оборони України; урядові України приступити до створення Збройних Сил України». Фактично, цією постановою було покладено початок будівництва Збройних Сил України як важливого інституту держави і невіддільного елемента її воєнної організації. Восени – взимку 1991 року було підготовлено важливі документи, що стали нормативно-правовою базою формування Збройних Сил України. 

        11 жовтня Верховна Рада України затвердила Концепцію оборони і будівництва Збройних Сил України. Концепція визначала, що Збройні Сили України складаються з трьох видів: Сухопутні війська (Війська наземної оборони), Військово-Повітряні Сили і Сили Протиповітряної оборони (Війська повітряної оборони), Військово-Морські Сили.

Коли мова заходить про 6 грудня, то слід пам’ятати не тільки про створення новітньої армії 1991 року… 

                                                         Історія свята

           6 грудня 1919 року — початок однієї зі славетних сторінок української армії — Першого зимового походу Дієвої армії УНР. У 1917 році постає Українська держава — спочатку як автономія у складі Російської імперії, а згодом і як повністю незалежна Українська Народна Республіка. Активні військові дії більшовиків проти молодої держави і перша окупація значної частини України московськими військами показали гостру потребу у створенні боєздатної армії, яка здатна забезпечити територіальну недоторканність і суверенітет перед північним агресором.

         Військо формувалося на національних засадах і традиціях, рядові називалися козаками, а командири підстаршинами й старшинами. Було введено окремі ранги (військові звання), відмінні від іноземних, як-от ройовий, чотовий, бунчужний, хорунжий, сотник. Офіційною була назва «Військо і Флот УНР» (через відсутність флоту як окремого виду збройних сил частіше вживали скорочену назву «Військо УНР»), а також у наказах вживалася назва «Армія УНР», бойове ядро якої, що брало постійну участь у військових діях, називалося «Дієва армія УНР» — скорочено ДА УНР.

          Після важких поразок у 1919 році в зіткненнях з російськими більшовиками і білогвардійцями, а також викошена епідемією тифу, Армія УНР разом із Головним Отаманом Симоном Петлюрою відійшла на західні землі в тодішню Волинську губернію УНР, де у Новоград-Волинському повіті опинилася у «трикутнику смерті»: між більшовиками з північного сходу, поляками з північного заходу і білогвардійцями з півдня.

        4 грудня у Новій Чорториї поблизу Любара Головний Отаман зібрав військову нараду, на якій були присутні командарм полковник Василь Тютюнник та начальник штабу полковник Євген Мєшковський, а також начальники п’яти збірних дивізій. Обговорювали можливість припинення відкритої боротьби і перехід до партизанської боротьби в тилах противника. 4 грудня так і не вдалося виробити спільного рішення. 5 грудня Симон Петлюра призначив командувачем ДА УНР замість смертельно хворого Василя Тютюнника (помер через два тижні) начальника Запорізької збірної дивізії полковника Михайла Омеляновича-Павленка, а його заступником начальника Київської збірної дивізії полковника Юрка Тютюнника. 6 грудня відбулася друга нарада, на якій головував прем’єр-міністр Ісаак Мазепа. Після довгих дискусій і суперечок було ухвалено одноголосне рішення ліквідувати фронт, а боєздатні частини відправити у рейд по тилах противника з метою зберегти дієздатний кістяк армії, організувати взаємодію з повстанськими загонами для спільної боротьби, завдати окупантові втрат і знищити, де це можливо, його окупаційний апарат й інфраструктуру. За такий рейд активно виступали командарм Омелянович-Павленко і його заступник Тютюнник, що і вплинуло на остаточне рішення.

          6 грудня 1919 року козаки і старшини реорганізованої Дієвої армії УНР, які залишилися у строю і не бажали переходити на чиюсь зі сторін, під командою Михайла Омеляновича-Павленка (який був підвищений у ранзі до генерала) вирушили в рейд по тилах противника, який згодом назвали Першим зимовим походом. Перший, бо у 1921 році був ще й Другий похід під загальним командуванням Юрка Тютюнника, а зимовий — бо почався з початком зими і протривав усю зиму, закінчившись 6 травня.

         У Перший зимовий похід виступило за різними оцінками від 5 до 10 тисяч, як тоді називали, шабель (кіннота) і багнетів (піхота) з артилерією. Оцінки відрізняються через те, що протягом цих п’яти місяців тривали постійні бої і сутички, у яких армія зазнавала втрат, і так само армія поповнювалася за рахунок козаків, які опинилися в партизанських загонах у тилу більшовиків, а потім знову влилися в ДА УНР. Саме бойове ядро складало близько тисячі шабель і дві тисячі багнетів при чотирнадцяти гарматах.

         Історичне і стратегічне значення 3000-кілометрового Першого зимового походу ДА УНР, який почався 6 грудня, важко недооцінити. Наявність армії, яка продовжує боротьбу проти «червоного» окупанта дала підстави Симону Петлюрі говорити з начальником Польської держави і її війська Юзефом Пілсудським про спільний фронт проти більшовиків і саме про допомогу поляків у звільненні України, а не заміни більшовицької окупації на польську. Внутрішня ситуація в Україні була вкрай важкою, населення не бачило ані уряду, ані не чуло про його діяльність, і поява армії у глибокому тилу ворога вселяла надії в українців на звільнення рідної землі. За час походу Дієва армія мала низку успішних боїв і здобула декілька населених пунктів: 19.ІІІ звільнено Умань, 5.IV — Бобринець, 16. IV — Вознесенськ, де здобули багату військову здобич, козаки добре оділися і взулися, а головне — поповнили боєкомплекти. 22-25.IV армія вирушає у район Ананьїва і Балти, де надає суттєву допомогу повсталим селянам, а згодом вирушає на допомогу Галицькій Армії (у той час тимчасово перейшли на бік «червоних»), дві бригади якої виступили проти більшовиків. Загалом за час походу було близько 50 боїв.

          Закінчився Перший зимовий похід 6 травня 1920 року, коли частини ДА біля с. Писарівка Ямпільського повіту зустрілися з розвідувальними роз’їздами 2-ї стрілецької дивізії полковника Олександра Удовиченка, яка діяла у складі 6-ї польської армії. З цього приводу в рапорті Удовиченка Петлюрі читаємо: «Повсюди лунає гучний козацький поклик «Слава Україні й Головному Отаману Петлюрі, слава отаману Омеляновичу-Павленку, усій старшині й козацтву славної Дієвої армії!» Того ж дня 6 травня відділи 3-ї польської армії увійшли в Київ, а вже 8 травня у Києві відбувся спільний парад польських частин і української 6-ї дивізії полковника Марка Безручка. На момент зустрічі Дієвої армії з українськими частинами, які вели наступ разом з поляками, її чисельність становила 4 319 осіб при 81 кулеметі та 12 гарматах.

         Наказом Головної команди Війська і Флоту УНР від 19 жовтня 1920 року за підписом Симона Петлюри було засновано нагороду «Залізний хрест за зимовий похід і бої», що був єдиним бойовим орденом Армії УНР. Цим хрестом були нагороджені всі учасники Першого зимового походу, які іменувалися «Лицарями Ордена Залізного Хреста». Знак ордена № 1 одержав командарм Михайло Омелянович-Павленко (на листівці вище у командарма на грудях саме цей орден), № 2 — начальник штабу в Зимовому поході генерал Юрко Тютюнник, № 3 — командир 2-ї Волинської дивізії генерал Олександр Загродський. Загалом було нагороджено до 4 тисяч козаків і старшин. Лицарі ордена ухвалили рішення відзначати 6 грудня свято відзнаки Залізного Хреста.

           Волею випадку чи збігом обставин саме у дату початку Першого зимового походу в 1991 році парламент вже незалежної України ухвалив закони «Про оборону України» і «Про Збройні Сили України», які мали стати продовжувачами славних бойових традицій українського війська, зокрема і Армії УНР. У цей же день було затверджено текст Військової присяги, яку урочисто склав у Верховній Раді перший міністр оборони України генерал-полковник Костянтин Морозов, а також денонсовано союзний договір від 30 грудня 1922 року, чим, фактично, було завершено героїчний чин вояків Армії УНР 70-річної давнини — визволення від більшовицької окупації України. У 2014 році рейди тилами російсько-терористичних військ здійснили сучасні військовослужбовці. Найбільш відомими стали рейди 95-ї ОАБр і 80-ї ОДШБр із приданими підрозділами, під час яких було виконано бойові завдання з деблокування оточених підрозділів ЗСУ і значно підірвано плани зі збройної агресії проти України.

       Вітаємо всіх воїнів Збройних сил України. Дякуємо за подвиг!


         Запали свічку пам'яті.

26 листопада – День пам’яті жертв Голодоморів в Україні

           Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2022-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 26 листопада.

        Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів мільйони людських життів. У 2006-му Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу.

        Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України, яка супроводжується геноцидними практиками проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

         В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом  – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців і людей по всьому світу засвітити вогник у кожній домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

      Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують методи геноциду. Майже дев’ять місяців повномасштабної війни засвідчили: здійснюючи вторгнення, Росія має на меті знищити українську націю як таку. Знищити українську ідентичність, культуру, мову. Для цього окупанти вбивають і депортують українців, руйнують міста, спалюють українські книжки.

       Та це не перший злочин такого масштабу, який Москва здійснює проти України. У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим, попередник путінського рашизму, вчинив в Україні злочин геноциду – Голодомор.  Зумисно створений голод убив мільйони українців, а долі тих, хто вижив, скалічив. Пережиті жахіття залишили глибоку травму в кількох поколіннях українців. Унаслідок Голодомору активний, а тим більше масовий спротив радянському режиму було припинено.

       У нинішній війні Росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – геноцид Українського народу. Вона використовує схожі інструменти підкорення та інформаційні технології.

       Метою Росії було і є знищення української ідентичності та української нації. І тоді, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Сталін у XX столітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали. 

       Геноциди і Сталіна, і Путіна спрямовані на те, щоб подолати опір українців, провчити непокірних, виховати лояльність та перетворити тих, хто залишиться, на «радянських/російських» людей. Ці злочини проти українців здійснюються за однаковою двоетапною схемою. На першому етапі режим намагається знищити національну ідентичність пригноблюваної групи, а на другому – нав’язати свою ідентичність. Власне, це і було ціллю Сталіна та залишається ціллю Путіна. Цілковите фізичне винищення не є фінальною метою агресора, він прагне до насадження покори з подальшою асиміляцією та русифікацією. Геноциди – це інструмент досягнення мети.

      Сталін для організації геноциду вдався до тотальної конфіскації харчів, блокади, посилення терору.  

      Путін застосовував повномасштабне військове вторгнення. За ним як складові геноцидної політики почалися терор (масові вбивства, умисні напади на укриття, шляхи евакуації та гуманітарні коридори, бомбардування житлових районів, сексуальне насильство), блокада (російські воєнні облоги: умисне та систематичне створення умов, що загрожують життю), депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей).

       Між інформаційними й пропагандистськими кампаніями періоду Голодомору та нинішньої російської агресії – найбільше спільного. І тоді, і тепер Росія розвернула масштабні дезінформаційні та пропагандистські кампанії для підготовки російської аудиторії до скоєння чи схвалення звірств, а також приховування злочинів. І тоді, й нині Росія розраховує на атмосферу байдужості на заході, силу страху перед своєю міццю та намагається створити паралельну штучну інформаційну реальність, далеку від дійсності.

      Сьогодні українці мають власну державу. І завдяки цьому успішно протистоять путінському геноциду.

       Перемога України й покарання винних важливі не тільки для нашої країни, вони важливі для всього світу. У роки Голодомору західні уряди, прагнучи не погіршувати відносини з СРСР, воліли мовчати. Після Другої світової війни на міжнародному рівні було засуджено нацизм, проте злочини радянського режиму, зокрема й Голодомор-геноцид українців, залишилися без належної та єдиної міжнародної оцінки навіть після розпаду Союзу. А ще через три десятиліття режим у Росії знову вдався і до геноцидних практик щодо українців, і до використання голоду як інструменту, щоб тиснути на міжнародну спільноту. Наше сьогодення вчить: щоб слугувати запобіжником проти повторення трагедій і злочинів минулого, наша пам’ять має бути живою і чесною, а в ставленні до тих, хто вчиняє злочини проти людства, не повинно бути подвійних підходів.

Відтак цьогорічна кампанія на вшанування пам’яті жертв Голодомору проходитиме під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!».

1.Голодомор як відповідь на селянські повстання за посиланням:

           https://www.youtube.com/watch?v=K6ubTgkAduU


                     З 25 -29 квітня Тиждень знань з                     основ БЖД та День ЦЗ 

                       Виховна година:Твоя безпека,твоя уважність.

           Мета: надати знання про основні принципи безпечного щодення під час користування електроприладами, газовими приладами, засобами побутової хімії, вибухонебезпечними предметами; навчити надавати першу допомогу при ураженні електричним струмом, у разі отруєння природним і чадним газом, під час пожежі, у разі отруєння хімічними речовинами та потраплянні їх на тіло та в очі; навчити надавати долікарську допомогу потерпілому при втраті свідомості, штучне дихання, накладення фабричного джгута; формувати вміння правильно діяти в небезпечних ситуаціях.

                                                            Хід заходу

Викладач

             Україна перебуває в стані війни з Російською Федерацією.Гинуть люди, знищуються міста і села,Людина постійно перебуває у приховано небезпечному середовищі. Як зробити своє життя безпечним? Невже потрібно відмовитись від звичайного життя, пересування територіями,занять спортом,  ніколи не користуватися електричними чи газовими приладами, препаратами побутової хімії. Авжеж, ні! Невід’ємною частиною нашого життя має стати дотримання правил безпеки,особливо у воєнний час. Це допоможе захистити ваше здоров’я і життя, здоров’я і життя інших людей, зробить безпечним помешкання, робоче місце, довкілля.

                Сьогодні ми проведемо інформаційну хвилинку, на яку запросили представників служби електробезпеки, служби медиків, служби газу, піротехнічної служби та пожежної служби. Вони нагадають нам основні принципи безпечного щодення під час користування електроприладами, газовими приладами, засобами побутової хімії, вибухонебезпечними предметами; навчать надавати першу долікарську допомогу та правильно діяти в небезпечних ситуаціях.

Перше слово надамо представникам служби електробезпеки.

 

Учень 1.

             Важко уявити життя без електроприладів, адже вони – помічники людини. Але в разі порушення правил безпеки помічники можуть стати ворогами: джерелом пожежі та травмування. Небезпечним є дотик до оголених проводів, електричний струм при цьому вражає не тільки ділянку дотику, а й весь організм.

           М’язи скорочуються, тому потерпілий не може відсмикнути руку від джерела струму, покликати на допомогу через спазм голосових зв’язок. Порушується дихання та робота серця, людина стає непритомною. На жаль, електричний струм людина відчуває лише тоді, коли потрапляє під його дію. Тому дуже важливо заздалегідь передбачити цю небезпеку.

 

 

Викладач

         Скажіть, будь ласка, яких правил електробезпеки треба дотримуватись, щоб зробити своє щодення безпечним?

 

Учень 2.

•        Перед тим як вмикати електроприлад, переконатися, що він не пошкоджений;

•        Виходячи з дому, вимкнути з розетки всі електроприлади;

•        Вимикаючи електроприлад не смикати його з а шнур;

•        Не доторкайся до оголених проводів;

•        Не вмикати чи вимикати електроприлад вологими руками, бо вода добре

          проводить електричний струм;

•        Не допускати перегрівання електроприладів;

•        Не вмикати одразу багато електроприладів у одну розетку;

•        Не залишати без нагляду ввімкнені нагрівальні електроприлади.

 

Викладач

            Багато людей гине через те, що вчасно не отримує першої допомоги. Розкажіть нам, будь ласка, яка перша допомога ураженим електричним струмом.

 

Учень 3.

           Насамперед потрібно забрати від потерпілого предмет, через який він отримав електротравму. За можливості вимкнути електроживлення. Якщо цього не можна зробити, треба подбати про власну безпеку, підклавши під ноги пачку газет чи книжку і за допомогою дерев’яного предмета відкинути від потерпілого електроприлад. Відтягти потерпілого вбік. Якщо людина непритомна – покласти її в зручну для неї позу та негайно викликати швидку допомогу. За відсутності свідомості, дихання, пульсу терміново починати оживлення до повного відновлення життєвих функцій.

 

Викладач

          Для оживлення потерпілого виконують штучне дихання. Як необхідно надавати цю допомогу?

 

 

 

Моделювання допомоги штучного дихання

 

                                   

                                                       Інструкційна картка

                                         Правила надання долікарської допомоги

                                                           Штучне дихання

1.     На відкритий рот потерпілого покласти чисту носову хустину в один шар.

2.     Затиснути потерпілому ніс, зробити глибокий вдих, щільно притиснути свої губи до губ потерпілого і з силою вдути повітря йому в рот. Повітря вдувають ритмічно 16 – 17 разів за хвилину до відновлення природного дихання.

3.     Під час вдування повітря натискати на грудну клітку не можна. Ці заходи проводяться поперемінно: на 4 – 5 натискань (видих) одне вдування повітря (вдих).

 

Викладач

           Дякуємо представникам служби електробезпеки. Послухаємо представників газової служби. Ми все частіше чуємо про нещасні випадки від вибухів побутового газу. Роз’ясніть, будь ласка, як запобігти цим нещасним випадкам при користуванні   побутовим газом? Яка домедична допомога при отруєнні побутовим, чадним газом?

 

Учень 4.

          Побутовий газ – це вибухова речовина. Близько третини пожеж у житлових будинках в Україні відбувається через несправні газові плити або неправильне користування ними. Якщо велика кількість газу поширилась у повітрі, то при запалюванні сірника чи вмиканні світла може статися вибух. За невмілого користування і недотримання правил безпечного поводження газ може спричинити отруєння, задуху, пожежу, вибухи.

 

Учень 5.

         У помешканні можуть бути такі газові прилади: плита з духовкою, колонка для нагрівання води, котел для обігріву будинку. Кожне приміщення, де є газовий прилад, має бути обладнане справною вентиляцією. Слід пам’ятати про правила безпеки:

•        Крани плити відкривати тільки після піднесення сірника чи спеціальної запальнички;

•        Не залишати без нагляду  ввімкнену газову плиту, бо конфорку може загасити протягом;

•        Не залишати на ввімкненій плиті чайник, сковорідку тощо, бо це може призвести до пожежі;

•        Не можна сушити над газовою плитою будь-які речі;

•        У разі появи запаху газу негайно закрити всі крани плити, відчинити вікна, повідомити батьків та сусідів, телефонувати до аварійної служби газу 104 .

 

Учень 6.

          У разі небезпеки отруєння шкідливими газами необхідно виконувати такі дії:

•        Перекрити газ;

•        Відкрити вікна та двері, влаштувати протяг;

•        Швидко вивести (винести, витягти) потерпілого на свіже повітря;

•        Розстебнути йому комір, ремінь, підняти підборіддя для полегшення дихання;

•        Якщо людина непритомна, поплескати його по щоках, побризкати на нього водою, піднести до носа ватку, змочену нашатирним спиртом .

•        Викликати швидку допомогу.

•        Перебувати поруч із потерпілим до прибуття рятувальної служби.

 

Викладач

            Зараз хімічна промисловість випускає велику кількість засобів побутової хімії. Яку небезпеку можуть становити ці засоби для здоров’я людини? Яку слід надати першу допомогу при отруєнні хімічними речовинами? Відповіді на ці  питання нададуть нам представники служби медиків.

 

Учень 7.

           Існує поняття “побутова хімія”. Так називають хімічні речовини, які людина використовує в побуті. Деякі з них входять до косметичних засобів. Але є й небезпечні хімічні речовини. Вони є обов’язковою складовою деяких миючих або дезинфікуючих засобів, фарби, клеїв, отрути проти комах-шкідників, засобів для чищення каналізаційних труб та інших. Потрапивши всередину організму, небезпечні хімічні речовини вражають органи дихання, травлення та нервові клітини головного мозку. Тому сильні отруєння лікують тільки в лікарні. У разі потрапляння на шкіру чи в очі хімічні отрути спричиняють небезпечні опіки.

•        Усі препарати будуть безпечними, якщо їх застосовувати за прямими призначеннями та згідно з інструкціями й рекомендаціями щодо їхнього використання.

•        Усі засоби побутової хімії слід переносити та зберігати окремо від продуктів харчування, медикаментів, у недоступних для маленьких дітей місцях .

•        Мити посуд і прати варто в гумових рукавичках, бо засоби для миття посуду та пральні порошки пошкоджують шкіру рук.

 

Учень 8.

          Засоби для миття можуть містити пекучі кислоти та луги.

•        Потрапивши до організму, вони спричиняють сильний біль у роті, горлі, дихальних шляхах, рясне виділення слини, блювоту. Треба потерпілому дати випити 3 – 4 склянки звичайної води та викликати лікаря .

•        Потрапивши на шкіру чи в очі, ці речовини спричиняють опіки. Людина відчуває пекучий біль, шкіра червоніє та вкривається кіркою. У цьому разі треба промити вражену ділянку шкіри чи очі великою кількістю води протягом 10 – 15 хв., поки не зникне специфічний запах .Для промивання ока струмінь води спрямовують на зовнішній куток, напір води має бути слабким. Якщо ви точно знаєте, що опік спричинила кислота, то після промивання можна обмити мильною водою чи слабким розчином соди: щіпку соди на склянку води. Якщо опік спричинили луги, можна обмити шкіру слабким розчином борної кислоти (пів чайної ложки на склянку води) .

 

Учень 9.

•        Якщо хімічна речовина суха – не треба дмухати на неї, терти ганчіркою. Треба просто  струсити її та промити місце холодною водою. Є речовини, які не можна змивати водою. Коли ви не знаєте, яка речовина потрапила на шкіру, струсіть її, накрийте цю ділянку чистою сухою серветкою та негайно звертайтеся до медичного закладу.

•        При отруєнні лакофарбовими матеріалами та отрутами необхідно терміново людину винести на свіже повітря, покласти її на бік, оскільки може розпочатися блювота, і викликати лікаря.

 

Викладач

           Всі знають, що в термометрі міститься небезпечна речовина – ртуть. Поясніть як діяти, коли термометр розбився.

Учень 10.

         Насамперед необхідно надіти марлеву пав’язку, бо парами ртуті можна отруїтися. Збирати крапельки ртуті треба за допомогою гумової груші та банки з водою. Після цієї процедури провітрити приміщення.

 

Викладач

          А тепер послухаємо представників піротехнічної служби. Вони розкажуть нам як слід поводитися з вибухонебезпечними предметами.

 

 

Учень 11.

          Дійсно, вибухонебезпечні предмети становлять смертельну загрозу. До них належать: артилерійські снаряди, реактивні й інженерні міни, авіабомби, ручні гранати, детонатори. Всі вони містять вибухові речовини і можуть вибухнути від удару, тертя, струсу або інших механічних впливів. Щоб уникнути нещасних випадків, потрібно пам’ятати, що зовнішній вигляд боєприпасів від перебування в воді сильно змінюється. Вони  деформуються і від найменшого дотику вибухають.       Тому при виявленні цих предметів потрібно:

•        Ні в якому випадку не чіпати їх;

•        Організувати огородження місця знахідки;

•        Терміново повідомити міліцію;

•        Видалити всіх сторонніх від місця знахідки.

 

Викладач

          А як необхідно поводитися з вибухонебезпечними предметами побутового призначення, щоб не завдати шкоду здоров’ю?

Учень 12.

          Звичайні на перший погляд речі, що оточують людину в повсякденному житті, можуть бути небезпечними. Деякі з них мають властивість вибухати чи легко займатися, тому поводитися з вибухонебезпечними предметами слід дуже обережно.

•        Не розпилювати над вогнем дезодорант чи лак для волосся;

•        Не можна розбирати, розрізати, нагрівати, пошкоджувати балончик, навіть порожній;

•        Не запалювати сірник у місцях, де знаходиться бензин, гас, спирт, лаки, фарби, - це може призвести до спалаху чи вибуху);

•        Не можна вдихати пари всіх цих речовин – від цього можна отруїтися та отримати опіки шкіри чи очей.

•        Не можна гасити пожежу водою у разі її виникнення через необережне поводження з легкозаймистими речовинами, бо це може призвести до їх розбризкування та поширення вогню.

 

Викладач

            Всі добре знають, що пожежу легше не допустити, ніж загасити, бо вогонь поширюється дуже швидко. Як же запобігти пожежонебезпечним ситуаціям? Про це нагадають нам представники пожежної служби.

 

Учень 13.

           До виникнення пожежі можуть призвести несправні газові та електричні прилади, необережне поводження із горючими хімічними речовинами, порушення вимог протипожежних норм під час проектування та будівництва будинків, катастрофи природного походження та людська недбалість. У будь-якій ситуації передусім необхідно зателефонувати за номером 101 та викликати пожежну службу.

         А правила поведінки під час пожежі такі:

•        Якщо можна вийти з квартири через двері, треба рятуватися самому й допомогти іншим; перед виходом накритися мокрою ковдрою, закриваючи ніс і рот;

•        Якщо вихід перекрито вогнем, а квартира розташована не вище другого поверху, слід вибиратися з квартири через вікно чи балкон;

•        Якщо неможливо вибратися з квартири, слід зачинитися в кімнаті з виходом на балкон або вікном;

•        Щоб вогонь не поширювався, слід налити води біля дверей або заткнути щілини під дверима вологими ганчірками;

•        Відкрити вікно та покликати на допомогу;

•        Якщо пожежа в сусідній квартирі, треба подзвонити в квартиру. Якщо не відчиняють, слід покликати на допомогу сусідів, вийти з будинку, зателефонувати 101;

•        Невеликий вогонь можна загасити самостійно – залити водою, засипати піском, затоптати.

 

Учень 14.

           Якщо в лісі загорілася трава, невеликі кущики важливо не розгубитися і спробувати загасити полум’я. Можна засипати його землею, піском або залити водою. Треба переходити зону вогню проти вітру, закривши голову та обличчя одягом, краще вологою тканиною. Не треба розпалювати багаття при сильному вітрі.

 

 Викладач

         Якщо, на жаль, виникла пожежа, яку першу допомогу потерпілому треба надати?

Учень 15.

•        Потерпілого слід негайно винести на свіже повітря, накрити опіки чистою

         тканиною, викликати “швидку допомогу”;

•        Якщо на людині горить одяг і вона біжить, треба зупинити її, повалити на

         землю, облити водою. Якщо під руками немає води, накинути на потерпілого

         щільну тканину;

•        Якщо опіки охоплюють невелику ділянку, то її треба негайно промити під

         струменем холодної води, накласти на місце опіку пов’язку, яку необхідно

         міняти.

•        Не можна обробляти опіки вершковим маслом, олією, лосьйонами чи кремами;

•        Не можна проколювати пухирів, щоб в рану не потрапила інфекція;

•        Зупинити невелику кровотечу можна за допомогою тугої пов’язки, при

         артеріальній кровотечі варто накласти джгут.

 

Викладач

        Отже, ви побачили, що часто причиною небезпеки стає сама людина, коли порушує правила безпечної поведінки. Внаслідок цього виникає ситуація, небезпечна для життя і здоров’я людини. Та якщо ви вже потрапили у таку ситуацію, то треба діяти спокійно, не піддаватися паніці, намагатися якнайшвидше зменшити вплив небезпечних факторів, вибрати найбільш безпечний шлях виходу з ситуації та якомога швидше повідомити про те, що трапилося, рятувальні служби.

      То ж давайте пригадаємо номери телефонів рятувальних служб.

      Але ми сподіваємося, що ви добре засвоїли правила безпечної поведінки і «Пам’ятка», яку зараз отримаєте, допоможе вам захистити своє здоров’я та життя, зробить ваше щодення безпечним.

Ми дякуємо всім за тісну співпрацю.

 

 

 

Корисні матеріали:

1.Навчальний відеофільм «Правила поведінки під час виникнення надзвичайних       

                                           ситуацій»

Дивитись за посиланням     https://www.youtube.com/watch?v=p7ZsxPRalHc

 

      Презентація « Правила поведінки у НС» 

Дивитись за посиланням         https://ppt-online.org/159209

 

 

2. Навчальний відеофільм «Правила безпеки під час користування            

                                            електроприладами»

Дивитись за посиланням

https://drive.google.com/file/d/1obI2sq3paVb9aRtZ_lJgEhkhAIfyc7dj/view?usp=sharing

 

3.Навчальний відеофільм «Правила евакуації під час пожежі»

Дивитись за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1w8PzhjTqqKHWI0e_OYIrsb9sMjCVmT81/view?usp=sharing

 

4.Навчальний відеофільм «Правила користування вогнегасниками»

Дивитись за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1qHFdlXNdTdvQ9R9N1dWlxeFEg1hatb1I/view?usp=sharing

 

 

5.Презентація «Порядок дій населення в разі виявлення підозрілого предмета»

Дивитись за посиланням

https://drive.google.com/file/d/1PhP-J17NZdeoLXS1TpcsZmVlZCyvuqcm/view?usp=sharing

 

6. Презентація Правила поведінки на воді

Дивитись за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=0Cq3lu_eELg

 

 

 

П а м я т к а

Безпека щоденного життя

Правила електробезпеки:

·         Перед тим як вмикати електроприлад, переконатися, що він не пошкоджений;

·         Виходячи з дому, вимкнути з розетки всі електроприлади;

·         Вимикаючи електроприлад. не смикати його з а шнур;

·         Не доторкайся до оголених проводів;

·         Не вмикати чи вимикати електроприлад вологими руками;

·         Не допускати перегрівання електроприладів;

·         Не вмикати одразу багато електроприладів у одну розетку;

·         Не залишати без нагляду ввімкнені нагрівальні електроприлади.

·          

Правила безпеки під час користування газонебезпечними приладами:

·         Крани плити відкривати тільки після піднесення сірника чи запальнички;

·         Не залишати без нагляду  ввімкнену газову плиту;

·         Не залишати на ввімкненій плиті без нагляду чайник, сковорідку тощо;

·         Не можна сушити над газовою плитою будь-які речі;

·         У разі появи запаху газу негайно закрити всі крани плити, відчинити вікна, повідомити батьків та сусідів, телефонувати до аварійної служби газу 104.

 

                            Правила безпеки при користуванні засобами побутової хімії:

·         Усі препарати будуть безпечними, якщо їх застосовувати за прямими призначеннями та згідно з інструкціями й рекомендаціями щодо їхнього використання.

·         Усі засоби побутової хімії слід переносити та зберігати окремо від продуктів харчування, медикаментів, у недоступних для маленьких дітей місцях;

·         Ніколи не змішувати хімічні речовини.

 

Правила безпеки при користуванні побутовими вибухонебезпечними предметами:

·         Не розпилювати над вогнем дезодорант чи лак для волосся;

·         Не можна розбирати, нагрівати, пошкоджувати балончик, навіть порожній;

·         Не запалювати сірник у місцях, де знаходиться бензин, гас, спирт, лаки, фарби;

·         Не можна вдихати пари всіх цих речовин, бо можна отруїтися і отримати опіки;

·         Не можна гасити водою пожежу легкозаймистих речовин, бо це може призвести до їх розбризкування та поширення вогню.

Правила безпеки під час пожежі:

·         Якщо можна вийти з квартири через двері, треба рятуватися самому й допомогти іншим; перед виходом накритися мокрою ковдрою, закриваючи ніс і рот;

·         Якщо вихід перекрито вогнем, а квартира розташована не вище другого поверху, слід вибиратися з квартири через вікно чи балкон;

·         Якщо неможливо вибратися з квартири, слід зачинитися в кімнаті з виходом на балкон або вікном;

·         Щоб вогонь не поширювався, слід налити води біля дверей або заткнути щілини під дверима вологими ганчірками;

·         Відкрити вікно та покликати на допомогу;

·         Якщо пожежа в сусідній квартирі, треба подзвонити в квартиру. Якщо не відчиняють, слід покликати на допомогу сусідів, зателефонувати 101;

·         Невеликий вогонь можна загасити самостійно – залити водою, засипати піском, затоптати.

 

 

20 лютого – День Героїв Небесної Сотні

              Цього дня ми вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України. 

Гідність, свобода, відвага, єдність, честь – стали одними з головних об'єднавчих цінностей Революції Гідності. 


 


Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символом Свободи. Саме тому, Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції, визвольних змагань часів Другої світової війни. 

Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.

«Небесною Сотнею» називають загиблих учасників Революції Гідності. 

Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості. 

Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17. 

Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення близько 50 осіб.

Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, і, головне, державу, яка здатна захистити суверенітет. 

Більше інформації про цей день, хронологію подій, повний список Героїв Небесної Сотні та їхній героїчний чин у наших інформаційних матеріалах за посиланням – http://bit.ly/2vQGqje.

Рекомендовані фільми про Революцію Гідності, зокрема події 18–20 лютого 2014 року

1. «Зима, що нас змінила» (7 фільмів), режисер Володимир Тихий (2013–2014).

2. «Майдан», режисер Сергій Лозниця (2014).

3. «Правда Майдану», режисери Андрій Солоневич, Дмитро Ломачук (2014).

4. «Зима у вогні», режисер Євген Афінєєвський (2015).

5. Відеоматеріали на тему Майдану та про діяльність Національного музею Революції Гідності можна знайти на музейному YouTube каналі: https://www.youtube.com/channel/UCtbhvvtL8TUazkrqvrs_eRw/featured

Рекомендована література про Революцію Гідності, зокрема Героїв Небесної Сотні

 1.  Майдан від першої особи. 45 історій Революції Гідності. – К.: К.І.С., 2015.

2.   Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах. – Вип. 2. – К.: К.І.С., 2016.

3.   Майдан від першої особи. Регіональний вимір. – Вип. 3 [у 2 ч.], ч. 1: Автономна Республіка Крим – Луганська область. – К.: К.І.С., 2017.

4.   Майдан від першої особи. Регіональний вимір. – Вип. 3 [у 2 ч.], ч. 2: Львівська – Чернігівська області. – К.: К.І.С., 2018.

5.   Майдан. Пряма мова. – Книга 1. – К.: Національний музей Революції Гідності, 2019.

Більше інформації про видання, присвячені Революції Гідності та Героям Небесної Сотні, можна знайти на сайті Національного музею Революції Гідності у розділі «Бібліотека Музею Майдану» за посиланням: http://maidanmuseum.org/uk/node/459

 Інтернет-посилання

  1. Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності http://maidanmuseum.org
  2. Сайт «Небесна сотня». URL: https://nebesnasotnya.com
  3. Сайт «Небесна сотня». URL: http://www.nebesnasotnya.in.ua/portfolio
  4. Сайт «Герої України».  URL: http://www.ukrgeroes.com.ua
  5. Сайт ГО “Небесна Сотня. URL: http://heavenly-hundred.org.ua/ 
  6. Три дні перед весною. Матеріал http://texty.org.ua/

    

                           19 лютого

Україна відзначає День Державного Герба


Під знаком Тризуба обороняли Українську Народну Республіку, він був на нагородах і листівках Української повстанської армії, на лацканах піджаків учасників багатотисячних мітингів проти комуністичного тоталітарного режиму наприкінці 80-х — 19 лютого в Україні відзначають День Державного Герба.


            19 лютого 1992 року, Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.

Варто пам'ятати:

  • Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі.
  • У часи Української Народної Республіки Тризуб затверджено державним гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.
  • У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Радянська тоталітарна система затаврувала його як “націоналістичний знак”. Використання Тризубу в СРСР заборонялося, “винуватців” жорстко карали.
  • Відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб державним гербом, Україна продемонструвала наслідування традицій Української Народної Республіки.
  • Російська агресія в Криму і на сході України розпочалася із знищення Тризуба як маркера української ідентичності.
  • Тризуб об’єднує українських патріотів, які сьогодні захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України.
  • Для українців у всьому світі Тризуб символізує зв’язок із Батьківщиною.

Детальніше про історію Тризуба у випуску відеопроєкту «ІстФакт»

                                                        Чому Тризуб?

        Він є давнім українським символом. Його найдревніше зображення, віднайдене археологами, датується X століттям. Припускають, що це був магічний знак роду, оберіг. Відомо до 40 його тлумачень: тризубець, підсвічник-трикірій, сокіл, якір, житній колос, лук зі стрілою, триєдина жертва в ім’я перемоги життя над смертю... Є також гіпотеза, що це знак триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця і якоря.

       У давній Русі Тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його численні зображення віднайдені на тогочасних монетах (срібляниках і златниках), печатках, посуді, надгробках, цеглі, актових печатках, перснях-печатках, злитках-гривнах, зброї, спорядженні, товарних пломбах. Цей символ власності та влади переходив із покоління в покоління, видозмінюючись, аби кожен представник роду мав індивідуальну емблему (наприклад, попередники київського князя Володимира Святославича мали двозубці).  Навершя у формі князівського знака було головним елементом давньоруських стягів. Особливо багато артефактів – за період князювання Володимира Святославовича (на київському престолі приблизно від 980 року). Тому Тризуб і вважається знаком князя Володимира Великого.

         Протягом багатьох століть на землях Русі було поширене зображення Тризуба. Після занепаду роду Рюриковичів воно поступово витіснилося. Від XІV століття входять в ужиток територіальні знаки, наприклад у Києві – з архистратигом Михаїлом, Володимирі-Волинському –  зі святим Георгієм, Луцьку – святим Миколаєм, Львові – левом.   

                                               

 

                                             Військо Запорозьке

           У XІV столітті почали формуватися геральдичні національні системи. Власний герб створило і Військо Запорозьке – козак з мушкетом (інша назва “лицар із самопалом”). Його зображували на військових печатках гетьманів та кошових отаманів у XVI – першій половині XVII століття. Від кінця XVII століття традиційний герб використовували як Городове так і  Низове Військо Запорозьке, щоправда “низовики” додали ще зображення спису. Проте утвердженню власної геральдичної системи завадила повна ліквідація автономії Гетьманщини.

                                    Українська Народна Республіка

        В українському діловодстві Тризуб уперше зустрічається на печатці Генерального Секретаріату. Нею скріплювалися урядові документи. Виготовлення печатки ініціював Генеральний писар Павло Христюк. До розроблення долучив знавця старовини Миколу Біляшівського. Із проголошенням Української Народної Республіки в листопаді 1917 року питання державного герба набуло особливої актуальності. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, що об’єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський. Він вважав, що гербом України має стати золотий плуг на синьому тлі як “символ творчої мирної праці”, навколо – історичні герби українських земель. Комісія розглянула кілька проектів, але обрала Тризуб.

        6 січня 1918 року тризуб із хрестом над середнім “зубом” у 8-кутній рамці з’явився на перших грошах, випущених Українською Народною Республікою. Автором банкноти у 100 карбованців був художник-графік Георгій Нарбут.

      Після проголошення 22 січня 1918 року самостійності України, питання про офіційне затвердження державної символіки потребувало негайного вирішення. Але через війну з більшовиками оголошувати конкурс або проводити широке обговорення ескізів не могли. 7 лютого Центральна Рада востаннє засідала в Києві. Під натиском ворога вона перебралася до Житомира, звідти – до Сарн і нарешті – до Коростеня.

      Там, 25 лютого 1918  року на засіданні Малої Ради (орган Центральної Ради, що діяв між сесіями) був затверджений Герб Української Народної Республіки. Ухвалений закон не містив малюнків, а мав лише опис. Майже через місяць 22 березня Мала Рада схвалила зображення герба авторства відомого художника Василя Кричевського – Тризуб князя Володимира Великого, обрамлений оливковим вінком.

Із протоколу засідання Малої Ради

25 лютого 1918 року, місто Коростень

     У справі державного герба України Мала Рада ухвалила: “Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого”.

       За часів Гетьманату Тризуб залишився в геральдичному вжитку. 24 листопада 1918 року спеціальна комісія схвалила проекти герба та печатки, підготовлених Георгієм Нарбутом, але вони залишилися незатвердженими.

     

 

  За часів Директорії гербом відновленої Української Народної Республіки служив Тризуб без вінка. 21 січня 1919 року комісія у справах вироблення проекту герба УНР дійшла висновку, що соборна Україна має поєднати емблеми УНР і Західноукраїнської Народної Республіки, а також знак князя Володимира. Із 22 січня 1919 Тризуб включили до крайового герба Західної області Української Народної Республіки.

      У міжвоєнний період Тризуб став символом боротьби українців за свободу.

       Його використовував Уряд УНР у еміграції та різні політичні організації. В тому числі на емблемі Організації українських націоналістів був Тризуб із мечем на місці середнього зуба.

      Тризуб містився в символіці і мельниківської, і бандерівської гілок ОУН. У зв’язку з проголошенням Акта відновлення Української Держави похідним групам видали інструкції “Боротьба й діяльність ОУН під час війни” із зобов’язанням вивішувати Тризуби, національні й організаційні прапори на всіх “видних місцях” (будівлях державних установ).

      Символіка державності позначилася і в Українській повстанській армії: на елементах одягу, передусім головних уборах – мазепинках, петлюрівках, а також ременях. На них кріпили різного роду Тризуби. Інколи на одностроях були нарукавні нашивки із Тризубом.

       В СРСР Тризуб був заборонений. Для комуністичного режиму він лишався ознакою націоналізму.  У 1960–1980 роках КГБ неодноразово займалося справами про використання націоналістичної символіки. Так, 30 грудня 1967-го синьо-жовтий прапор із Тризубом ще й з написом “Ще не вмерла Україна, і слава і воля” – на будівлі Кіровського райвиконкому в Дніпропетровську (тепер – Дніпро); 23 квітня 1970 року – в телефонній кабінці в Чернівецькому університеті; 7 січня 1984 року – над поштовим відділенням села Демидового на Львівщині.  

        Після відновлення незалежності України 24 серпня 1991 року Тризуб як малий державний герб затверджений 19 лютого 1992-го Постановою Верховної Ради України (разом із доданими зображеннями).

        Конституція України 28 червня 1996 року закріпила цей символ нашої держави. Питання про великий герб відкладено на майбутнє.

 

       Виставка «Символ твоєї свободи. 100 років Державного герба України», створена Українським інститутом національної пам'яті у співпраці з видавництвом «Родовід», дає можливість простежити еволюцію державного символу від часів Русі до сьогодення.

 


Кожного року, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови. Свято започатковано в 1997 р., коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу взявши участь у літописанні Київської Русі і залишивши світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ» 

    Назву «українська мова» вживали, починаючи з XVI ст., на позначення мови українських земель Речі Посполитої, однак до середини XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова». Це почало вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII ст. стали позначати свою мову схожим прикметником (рос. «русский языкъ»). Після певного періоду вагань, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, поняття «українська мова», зрештою, поступово перемогло в усіх українських регіонах. 

     Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики). 

     Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ – зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються.
     Отже варто докладати зусиль аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де, адже вона наша рідна мова.

19 цікавих фактів про українську мову:

1.    Двоїна – втрачена ознака української мови, про яку сьогодні мало хто знає. Наприклад, казали не «два слова», а «дві слові». Двоїну примусово вилучили у 1933 р. задля знищення рис української мови, які відрізняли її від російської.

2.    В українській мові існує три форми майбутнього часу: проста, складна і складена.

3.    У 1918-1920 рр. українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. Так, значно ширшими були межі поширення української мови раніше. Слід лише поглянути на мовну карту 1871 р., де солов’їна розлітається «Від Сяну до Дону».

4.    Українська мова тісно пов’язана зі старослов’янською – спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян.

5.    За доведеними результатами дослідження вченого В. Кобилюха наша мова сформувалась ще Х-IV тис.р. до нашої ери. Тож походження багатьох слів слід шукати в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах. Адже вони виникли значно пізніше за українську.

6.    Надавати усім словам зменшувально-пестливу форму – це мабуть не тільки особливість мови, а й особливість нашого народу. Навіть державний гімн містить пестливі слова типу «сторонці». Та що там – навіть «воріженьки» у нас звучить надзвичайно лагідно.

7.    Попри пестливе звернення до воріженьків, українці все ж сильний народ, який вміє за себе постояти. Про це свідчить словник синонімів, у якому найбільше синонімів, аж 45, має слово «бити».

8.    Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери «П». Найменш уживаною виявилась літера «Ф». У більшості випадків, слова які починаються з цієї літери, запозичені з інших мов. А ви ніколи не помічали, як старенькі люди вимовляють замість «Ф» – «ХВ»? (фіртка – хвіртка, фанера – хванера, Федір – Хведір).

9.    7 відмінків іменника, до яких ми звикли, вирізняють українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний відмінок, існує лише в граматиці древніх мов: латині, грецькій та санскритській граматиці.

10. В українській мові дві букви «г». Раніше, одна із них, яка позначається як «ґ», була вилучена з уживання, але в 90-ті роки знову увійшла в українську мову.

11. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.

12. Починаючи з ХVIII ст. і до ХІХ ст. в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма! Тому за кількістю орфографії українська мова перевершує навіть найскладнішу – монгольську.

13. В кінці XVI ст. – на початку ХІХ ст. в Україні використовувалася система письма під назвою «козацький скоропис», у якій начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у кирилиці.

14. Українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). До округу входить Чикаго разом з передмістями. А українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даній місцевості.

15. В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря. В «Остромировому Євангелії» (XI ст.) та інших найдавніших пам'ятках писемності січню відповідала назва просинець (бо в цей час ставало світліше), лютому – перетынъ (бо це був сезон вирубки лісу), березню – сухыи (безводний; є версія, що в деяких місцях вже підсихала земля), квітню – березень, березозолъ (імена, пов'язані з березою, що починає цвісти), травню – травень (від «трава»), червню – изокъ (коник; запозичено зі ст.-болг.), липню – червень, серпень (від «серп», що вказує на час жнив), серпню – загравъ (від «заграва»), вересню – рюєнъ (можливо, від «ревіти», рев тварин), жовтню – листопадъ, листопаду-грудневі – грудень (від «груда», «грудка» – мерзлі горбки на дорозі), іноді – студень. Так само слід враховувати, що наведені давньоруські місяці є такими, ймовірно, тільки для певних земель.

16. Найдовше слово в українській мові – «дихлордифенілтрихлорметилметан». Назва хімікату для боротьби з шкідниками складається аж з 30 літер!

17. Сучасна українська мова налічує близько 256 тис. слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються до сьогодні.

18. Івана Котляревського не дарма вважають основоположником нової української мови. Офіційно вважається, що саме після видання його «Енеїди», наша мова була прирівняна до літературної.

19. Значна кількість вживаних до сьогодні українських слів та мовних коренів прийшли до нас ще з часів трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні дохристиянських часів та значний слід у древньо-індійській мові – санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тис. р.

14 жовтня - День захисника України та День Українського козацтва.

СЦЕНАРІЙ

                                               свята «Нащадки козацької слави»

                                до Дня Українського козацтва та Захисника України

                                                                                 7 жовтня 2021 року о 13 годині

 

На площі перед навчальним корпусом святкова атмосфера,звучать козацькі марші

 

Музичні мелодії з флешки:                            

На початку звучить мелодія  - День захисника Вітчизни – 30 секунд

 

Далі  ведуча:Доброго дня шановні присутні, гості, учні навчального центру, працівники нашого           

                                                                   закладу.

 

 Сьогодні свято всіх зустріне,

Сьогодні все козацтво тут.

 Нехай же радість нині лине,

Козацькі ігри всіх нас ждуть.

 

        Все частіше ми звертаємося до наших витоків: історії нашої країни, козацької вольниці, рідної мови. Звертаємося до минулого, щоб зрозуміти сучасне. Легендарна Запорозька Січ - символ мужності і незламності українського народу. Наші пращури були запорозькими козаками. Від роду до роду передається їх заповіт жити чесно, не зазіхати на чуже, трудитися, любити свою землю, рідну мову, з повагою і розумінням ставитися до інших народів.

        Козаки показали гідний приклад наступним поколінням як треба боротись за свободу і незалежність рідної землі,захищати свою Вітчизну. Недарма у 2014 році Президентом України було започатковано  на святу Покрову, День Українського козацтва святкувати День захисника України. До цієї святкової дати ми проводимо сьогоднішні змагання.

 

 

Ведуча: Отож, дозвольте мені розпочати наше свято, яке присвячене Дню українського козацтва, Дню Захисника України. Запрошуємо всіх козаків, які бажають позмагатись у

спритності, силі, влучності, винахідливості, дотепності, козацькій звитязі.

 

Розпочнемо наші змагання у яких приймають участь учні збірних команд:

Команда учнів І курсу під назвою «Гетьмани»

Команда учнів II курсу під назвою «Подільські козаки»

Команда учнів III курсу під назвою  «Нащадки козаків»

 

 

Ведуча: Команди: Шикуйсь! До підняття Державного прапору України стояти струнко. Державний прапор України внести!

 

Ведуча: Урочистості з нагоди Дня Захисника України оголошуються відкритими.

(Звучить Гімн України)

До слова запрошується-  Жухевич В.І.- викладач ДНЗ  ПАЦПО

Під час  виступу звучить пісня «Плакала калина»       (тихо)—3 хвилини

Хвилина мовчання. Оголошує  Жухевич В.І.----1 хв.

Ведуча: Оцінювати виступи команд буде журі у складі:

1.      Герасимчук А.В.  – заступник директора з навчально-виробничої роботи

2.  Цвіркун С.М. - методист

3.  Гольба Л.С.   - психолог

4. Леонець Л.М. – майстер в/н

5.

 

Ведуча:Після кожного конкурсу журі оцінюватимуть виступи команд за 5-ти бальною системою згідно показаних результатів.

-    1 місце - 5 очок

-   2 місце - 3 очка

-   З місце - 2 очка

 

Ведуча:Тож розпочнемо наші змагання. Збірні команди учнів за курсами та команда СЮТ «Обрій» в складі 12 чоловік шикуються на чолі з отаманами і представляють свої команди - назва, дивіз і форма команди. Отож, попрошу учнів першого курсу (19 група) представити свою каманду. Тепер другий курс (29група). І третій (39), команда СЮТ «Обрій».

 

 

Ведуча:  1.Віджимання від підлоги

Склад команди - 1 учасник.

Учасник приймає вихідне положення — упор на витягнутих руках. Долоні паралельно один одному трохи ширше плечей, пальці розставлені. Ступні ніг упираються носками, знаходяться поруч. Опускає тіло вниз за рахунок згинання ліктів. Без ривків підіймає тіло в верхню точку, випрямляти лікті до кінця.

Кожному учаснику надасться 1 спроба. Переможець визначається, за найбільшою

кількістю віджимань.

Суддя: Жухевич В.І.

 

Ведуча:  2.Сильніша рука (армрестлінг)

Склад команди -1 учасник.

Боротьба однією (правою) рукою. Учасники ставлять лікті на стіл, зчіплюють руки і намагаються пересклити один одного. Перемагає той учасник, який покладе руку суперника на поверхню столу. Суддя: Музичишин М.М.

 

Ведуча: Щоб мужньо боронити свій народ, свою рідну неньку Україну козаки повинні долати різні труднощі, мати неабияку силу в руках. У наступних змаганнях візьмуть участь якнайсильніші.

 

3.Стрільба з пневматичної гвинтівки

Склад команди - 3 учасники.

Учасники змагань отримують по 8 кульок (3-пробних і 5 залікових) Стріляють сидячи за столом з упору .Відстань 8 м. Результати трьох учасників додаються. Набрана сума очок зараховується як результат команди.

Журі оцінює за 5-ти бальною системою згідно показаних результатів,

Суддя: Жухевич В.І.

 

Ведуча: 4. І знов змагання для сильних юнаків Метання довбні (гирі -16 кг)

Склад команди -1 учасник.

Учасники виконують метання довбні (гирі) з місця розмахуючи між ногами. Кожному учаснику змагань надається 1 спроба. Якщо учасник заступив за лінію, спроба не зараховується. Перемагає той учасник, який метнув гирю якнайдальше.

 Суддя: Музичишин М.М.

 

Ведуча: 5.Козаки постійно розвивали свої природні задатки за допомогою таких дій як стрибки, біг, їзда на конях. Наступний наш конкурс допоможе розібратися, хто із команд найбільш координований і спритний. Естафета (стрибки в мішках)

 Склад команди - 6 чоловік.

Команди стають у шеренги, перший учасник за сигналом одягає на ноги мішок і стрибаючи долає потрібну дистанцію, повертається, і передає естафету іншому учаснику і так далі всі учасники. Перемагає команда, яка перша закінчить естафету.

Суддя: Жухееич В.І.

 

Ведуча: 6.А наступний конкурс у нас інтелектуальний.  «Чи знаєте ти історію козацтва» Команди отримають завдання,на розв'язок яких у вас буде три хвилини.

Перемагає команда, яка дасть найбільшу кількість правильних відповідей.

Оцінювати конкурс буде журі.

 

Ведуча: 7.Наступний конкурс Змагання з гирями (поштовх) - вага гирі - 16 кг.

Склад команди - 1 учасник.

Учасники штовхають гирю однією рукою на кількість разів, потім міняють руку і продовжують штовхати далі. Перед тим, як учасник має намір поміняти руку, гирю можна поставити на землю. Кінцевий результат плюсується і визначається загальна кількість підйомів обох рук.

 

Учаснику надається 1 спроба на кожну руку. Перемагає той учасник, який зробив

найбільшу кількість поштовхів.

Суддя: Музичишин М.М.

 

Ведуча: .8.На Січі поважні авторитетні козаки, які не раз бували в боях,славилися силою, мали гостре око, розумні голови, а ще були дуже спритними і злагоджено працювали. От зараз перевіримо на скільки злагоджено працюєте ви. Передостаннє змагання на сьогодні - це Комбінована естафета - одне з найцікавіших і динамічних конкурсних змагань -- 8 учасників від команди. Учасники команд стоять по одному перед стартовою лінією на кожному етапі естафети.

                                             Правила комбінованої естафети.

Учаснику команди наступного етапу дозволяється розпочинати рух тільки після того, як учасник команди з попереднього етапу перетне лінію межі його етапу (за порушення цієї вимоги команда штрафується на 1 секунду за кожне порушення).

 

1 етап -15м - перекачування коліс. Учасники підіймають і ставлять колесо, після чого починають бігти і перекачувати його до наступного учасника.

 

2 етап - 15 м - пересування вперед в упорі присівши руки позаду - на доріжці учасники стоять у вихідному положенні в упорі присівши руки позаду, після передачі естафети починають рух вперед.

 

3етап -15м- перенесення товариша за спиною - беруть участь 2 учасники, один з яких є учасником попередньої естафети. Після передачі естафети учасник попередньої застрибує На спину учаснику, який стоїть на старті, після чого розпочинається біг. По завершенню бігу, естафета передається наступному учаснику.

 

4етап -15м - перенесення вантажу — біг з гирею 16 кг тримаючи двома руками поміж ногами. Прийнявши естафету, учасник починає біг з гирею.

 

5етап -15м – перенесення мяча утримуючи ногами.Учасники стрибають з м'ячами тримаючи їх між ногами, відведену відстань. Потім передають естафету наступному учаснику своєї команди.. Учасник долає відстань стрибаючи на правій нозі і по завершенню передає естафету наступному учаснику.

 

6 етап – 15м – стрибки на правій нозі. Учасник долає відстань стрибаючи на правій нозі і по завершенню передає естафету наступному учаснику.

 

7етап - 15 м - біг спиною вперед. Прийнявши естафету, учасник біжить дистанцію спиною вперед і передає естафету далі.

 

8 етап - 105 м - доставка пакета - прийнявши естафету, останній учасник долає відстань етапу з пакетом (конвертом) в руках, доставляючи його на фініш.

 

 Місця     визначаються відповідно черговості завершення естафети командами.

Судді: Музичишин М.М.,Жухевич В.І.,Новіцький В.М., Л.М.,Лебеденко Г.М.

 

 

 

Ведуча: 9.І завершальний  конкурс - перетягування линви.

 

Склад команди - 10 чоловік

 

За сигналом судді кожна команда починає тягнути канат намагаючись, щоб відмітка найближча до суперників, перетнула межу на землі, або щоб протилежна команда заробила фол, який зараховується, якщо хто-небудь з команди сяде або впаде.

Суддя: Музичишин М.М.

 

. Ведуча: А зараз попросимо журі підрахувати результат.

 

 

 Ведуча: Для підведення підсумків, збірні команди, шикуйсь! Слово надається голові журі

 

Нагородження учасників змагань

 

Ведуча: Наша пам'ять про славне  минуле українського війська повинна завжди підкріплюватися добрими та корисними справами. Ми як і козаки,наші доблесні захисники  маємо залишити в житті по собі добрий слід. Говорять старі люди,що козацькому роду- немає переводу. І сьогоднішні змагання показали,що н нашому навчальному закладі козаки не  дадуть загинути козацькій славі. Я всіх вітаю з цим святом,святом здоровя,витривалості,любові до традицій нашого українського народу,особливо вітаю переможців змагань. Ви сьогодні всі молодці! Я впевнена,що ви станите гідними захисниками нашої держави.

Успіхів вам і здоровя!

 

 

Звучить пісня «Козацькому роду нема переводу» у виконання ансамблю «Козаки Поділля»

 

 

 

 

 

                                                 Конкурси                                             

                                       свята «Нащадки козацької слави»

                     до Дня Українського козацтва та Захисника України

                                                                                         7 жовтня 2021 року  13.00

 

                Беруть участь команди груп                                             

                  Склад команди -10 чол.

Кожна команда повина мати : Назва команди,девіз команди, форма спортивна,або військова.

 

 

1.Віджимання від підлоги                - 1 учасник

 

2.Сильніша рука (армрестлінг)      - 1 учасник

 

3.Стрільба з пневматичної гвинтівки -1 учасник

 

4.  Метання довбні (гирі -16 кг)        -1 учасник

 

5.Естафета (стрибки в мішках)       - 1 учасник

 

 6.«Чи знаєте ви історію козацтва»         -  команда

 

 7.Змагання з гирями (поштовх) - вага гирі - 16 кг - 1 учасник

 

 8.Комбінована естафета  - команда

 

1 етап -15м - перекачування коліс. Учасники підіймають і ставлять колесо, після чого починають бігти і перекачувати його до наступного учасника.

 

2 етап - 15 м - пересування вперед в упорі присівши руки позаду - на доріжці учасники стоять у вихідному положенні в упорі присівши руки позаду, після передачі естафети починають рух вперед.

 

3етап -15м- перенесення товариша за спиною - беруть участь 2 учасники, один з яких є учасником попередньої естафети. Після передачі естафети учасник попередньої застрибує На спину учаснику, який стоїть на старті, після чого розпочинається біг. По завершенню бігу, естафета передається наступному учаснику.

 

4етап -15м - перенесення вантажу — біг з гирею 16 кг тримаючи двома руками поміж ногами. Прийнявши естафету, учасник починає біг з гирею.

 

5етап -15м – перенесення мяча утримуючи ногами.Учасники стрибають з м'ячами тримаючи їх між ногами, відведену відстань. Потім передають естафету наступному учаснику своєї команди.. Учасник долає відстань стрибаючи на правій нозі і по завершенню передає естафету наступному учаснику.

 

6 етап – 15м – стрибки на правій нозі. Учасник долає відстань стрибаючи на правій нозі і по завершенню передає естафету наступному учаснику.

 

7етап - 15 м - біг спиною вперед. Прийнявши естафету, учасник біжить дистанцію спиною вперед і передає естафету далі.

 

8 етап - 105 м - доставка пакета - прийнявши естафету, останній учасник долає відстань етапу з пакетом (конвертом) в руках, доставляючи його на фініш.

 

 

 9. Перетягування линви.

 

 

        Готують команди класні керівники і майстри в/н

 

Сприяють викладачі захисту України та фізичного виховання.

 

 

             Урок памяті жертв масових убивств у Бабиному Яру.             

                              Бабин Яр на Полонщині.

29-30 вересня 2021 року минає 80 років з часу масових убивств у Бабиному Яру в м.Києві єврейського,ромського та українського населення. За два дні фашисти розстріляли близько 33 тисяч,а всього 70 тис.населення Києва.

          Такі братські могили є по всій Україні. На Полонщині фашисти знищили близько 7670 євреїв під час Другої світової війни. У вересні 1941 року в лісі за колишнім комбікормовим заводом було розстріляно близько 4000 євреїв. У 1942 року за переїздом на смт.Понінку знищено 1270 євреїв Полонського гетто. В селищі Понінка в кількох братських могилах покояться 2400 євреїв розстріляних в роки війни.

      Геноцид єврейського населення розпочався задовго до масових розстрілів євреїв у Києві. Свої Бабині Яри є в багатьої куточках України.                             

       30 вересня 2021 року  голова організації ветеранів Полонщини Жухевич В.І разом з учнями  ДНЗ «Полонський агропромисловий центр професійної освіти» провели Урок памяті жертв масових убивств у Бабиному Яру. Урок проведено біля наймасовоїші братської могили в м.Полонному. Також відвідали інші місця знищення євреїв. Учні послухали розповідь про історію Бабиного Яру,знищення євреїв на Полонщині, проїхались дорогою смерті по якій фашисти вели на розстріл людей,дізнались про праведників світу. До братських могил учні поклали квіти,хвилиною мовчання вшанували пам'ять розстріляних.

 

 

 

 

 

 


     26 квітня – День пам’яті Чорнобильської трагедії



Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

У вересні 2003 року на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.

Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

До 35-х роковин Чорнобильської трагедії у нашій країні відбудуться урочисті та пам’ятні заходи: покладання квітів, мітинги-реквієми, тематичні виставки тощо.

У цей день вшануймо ліквідаторів, за їх сміливість та відвагу! Передаємо найщиріші слова вдячності та доземний уклін за високу громадянську позицію і схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, чиї життя обірвав смертоносний атом.

26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу. 


Подивитись відеофільм "Точка відліку"

https://www.youtube.com/watch?v=55ueObCiq-w




             

             7 квітня  Всесвітній день Здоров'я



     «Доброго здоров’я!» – так вітаються наші співвітчизники, а коли прощаються кажуть «Бувайте здорові!» , тобто бажають здоров’я і практично ніколи не замислюються скільки сенсу закладено у цих словах.

7 квітня весь світ святкує Всесвітній день здоров'я, який було започатковано на честь створення, а точніше – прийняття статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у 1948 році.

     Щорічно ВООЗ традиційно присвячує це свято конкретній темі.

         Нинішній рік оголошений Міжнародним роком медико-санітарних і соціальних працівників на знак поваги і вдячності працівникам медичної та соціальної сфер за їх наполегливу самовіддану працю в боротьбі з пандемією COVID-19. У цьому році ВООЗ проведе кампанію під гаслом «Захищати. Допомагати. Об'єднувати зусилля».

          Бажаємо Всім 36,6 на термометрі, 120/80 на тонометрі та 99% на             

                                                    пульсоксиметрі!

                             І ще про здоровий спосіб життя!

                Здоров’я - це справжнє багатство, наявність якого ми з вами інколи ігноруємо. Здорові люди здебільш рідко замислюються про те, як правильно і розумно влаштувати свій побут і життєдіяльність, щоб їх здоров’я залишалося міцним і надійним на тривалу перспективу. Наше власне здоров’я дуже легко втратити. Люди, що страждають тими чи іншими, особливо хронічними захворюваннями, на практиці кожен день стикаються з масою проблем, які активно відволікають їх від справжнього повноцінного життя.

           Здоров’я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% – соціальними і природними умовами життя, 10% становить спадковість.

          Здоровий спосіб життя (скорочено «ЗСЖ») — означає розумне використання свого життєвого потенціалу.

         Зрозуміло, що на протязі всього життя кожна людина намагається жити так, щоб бути щасливою, щоб не хворіти, займатись улюбленою справою, проводити свій час разом з близькими та рідними, тощо. Тобто вже десь на інтуїтивному рівні кожен розуміє поняття здорового способу життя.

         Найчастіше людина починає замислюватися про свій спосіб життя і здоров'я, коли наздоганяє якась проблема, з'являється хвороба чи нездужання. Турбота про своє здоров'я не має бути проблемою, турбота про своє здоров'я повинна бути способом життя.

7 найважливіших правил здорового способу життя:

Здоровий спосіб життя: правило № 1

Найважливіше при здоровому способі життя - це харчування. Правильне харчування! Більше фруктів і овочів, продуктів, наповнених корисними для нашого організму речовинами. Ніяких гамбургерів, кОли, чіпсів та іншої гидоти.

Але як відмовитися від улюбленої їжі, навіть не найкориснішої, але коханої? Це як будь-яка шкідлива звичка, розумієш, що шкідливо, але відмовитися не можеш. Іноді можна побалувати свій шлунок, але без фанатизму.

Здоровий спосіб життя: правило № 2

Активність, активність і ще раз активність! Будьте активними, життєрадісними і відкритими до світу. В умовах постійної зайнятості важко знайти час на походи в спортзал, заняття спортом ... А даремно.

Піші прогулянки на свіжому повітрі, ранкову пробіжку, зарядки вранці ніхто не відміняв. Ходіть більше пішки, гуляйте у парках та лісах, будьте рухливими.

Здоровий спосіб життя: правило № 3

Здоровий спосіб життя жодним чином не сумісний зі шкідливими звичками: куріння, вживання алкоголю і тим більше наркотики. І якщо алкоголь по святах при здоровому способі життя ще можна зрозуміти (для дорослої людини, але ніяк не для дитини чи підлітка!), то куріння і наркотики скасовуються повністю.

Здоровий спосіб життя: правило № 4

Основа здорового способу життя - правильний розпорядок дня.

Що значить правильний розпорядок дня? Це, перш за все, 8-ми годинний здоровий сон. Потрібно привчити свій організм лягати і прокидатися в один і той же час, не залежно від того, який день тижня: будній чи вихідний. В ідеалі, звичайно, прокидатися треба без будильника - це означає, що ви виспалися.

Здоровий спосіб життя: правило № 5

Одне з найважливіших правил здорового способу життя - це позитивний настрій! Не зациклюйтеся на невдачах і промахах.

Здоровий спосіб життя: правило № 6

Здоровий спосіб життя - це так само дбайливе ставлення до себе! Себе треба любити, про себе потрібно піклуватися. Наприклад, під час занять у спортзалі, потрібно думати не про те, щоб швидше піти і рахувати хвилини, а займатися із задоволенням, з думками про те, що кожна вправа підтягує Ваші м'язи .... Кожна вправа наближає Вас до ідеалу!

Здоровий спосіб життя: правило № 7

Вести здоровий спосіб життя легше не поодинці, а в компанії. В ідеалі, звичайно, потрібно, щоб усі навколо дотримувалися такої ж життєвої позиції.

Уявіть, що всі навколо ведуть здоровий спосіб життя, всі в прекрасному настрої, бажають один одному тільки добра.

Отже, старайтесь дотримуватись наступних принципів:

— живіть в злагоді з собою;

— вчіться радіти життю;

— менше хвилюйтеся, а більше посміхайтеся;

— вчіться долати стрес, пам’ятайте: джерело стресу — не події самі по собі, а наше сприйняття цих подій.

              Знаючи, що таке здоров'я, які чинники впливають на його складові, що таке здоровий спосіб життя, спробуйте вибрати життєвий шлях, що веде до здоров'я.

          Важливо пам’ятати: найбільше щастя в житті - здоров'я! Не випадково, вітаючи один одного з днем народження або з приводу іншого свята чи події, ми бажаємо здоров'я і щастя. Дійсно, ці два поняття нерозривно взаємопов'язані. Безперечно, без здоров'я не може бути щастя.

То що, попробуємо!!!

Бажаємо Вам бути здоровими та щасливими!

 




Немає коментарів:

Дописати коментар